Серед тисяч незнайомих облич

Стогни чи мовчи

Стогни чи мовчи

В кімнаті вже тихо горіли свічки

Ти до себе в обійми мене запроси,

Своїм полумʼям пристрасті нас розпали

У двох нам горіти, лиш двері замкни.

 

Кусай мою шию та рви на шматки

Цілуй мої руки, до крику люби

Вставай на коліна і в очі дивись,

Бо я тут твій ідол, мені лиш молись.

 

Стогни як безумна, подушку кусай

Воскресни та знов у руках помирай.

Плач, не мовчи та дивись, як руйную

Тебе немов ляльку, я знову збудую.

 

В очах я нарешті не бачу вже сили

Лиш стогін та крики живуть у квартирі.

Маленька принцеса чи бліда королева,

Так бʼється в конвульсіях квітка рожева.

 

Нігтем по шиї, мов зубами по горлу,

Серед свічок та крові, бажаю лиш голу.

Скажи мені чесно, втамував твою спрагу?

Чи оцінила ти повністю, нашу розвагу?



#971 в Різне
#161 в Поезія

У тексті є: поезія, вірш, poetry

Відредаговано: 21.10.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше