Серед тисяч незнайомих облич

Забудь мене.

«Забудь мене.»*

Та з ким я буду,

Сміятись-плакати всю ніч?

 

«Забудь мене.»

Як не забуду?

Ти поговориш віч-на-віч?

 

«Забудь мене»

Можливо досить,

Ховатись з-поміж тих людей?

 

«Забудь мене»

То так вже просиш?

Тоді дістань ключі з дверей.

 

«Забудь мене»

А я не хочу.

І тоді, що зробиш ти?

 

«Забудь мене»

Я вже промовчу.

Наклав на серце своє шви.

 

«Забудь мене»

Та не забуду!

Скільки ж казати маю я?!

 

«Ти ідіот.»

Можливо буду.

Якщо не проживу і дня.

 

«Куди пішов?»

Яка різниця?

«Забув мене?»

Ти жартівниця.

Лишу я квіти у вікна.



#957 в Різне
#154 в Поезія

У тексті є: поезія, вірш, poetry

Відредаговано: 21.10.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше