«Забудь мене.»*
Та з ким я буду,
Сміятись-плакати всю ніч?
«Забудь мене.»
Як не забуду?
Ти поговориш віч-на-віч?
«Забудь мене»
Можливо досить,
Ховатись з-поміж тих людей?
«Забудь мене»
То так вже просиш?
Тоді дістань ключі з дверей.
«Забудь мене»
А я не хочу.
І тоді, що зробиш ти?
«Забудь мене»
Я вже промовчу.
Наклав на серце своє шви.
«Забудь мене»
Та не забуду!
Скільки ж казати маю я?!
«Ти ідіот.»
Можливо буду.
Якщо не проживу і дня.
«Куди пішов?»
Яка різниця?
«Забув мене?»
Ти жартівниця.
Лишу я квіти у вікна.
Відредаговано: 21.10.2025