Частина 1. ПИШИ 29. 04.1907

Любі читачі, ця книга буде складатися із трьох частин. Перша від імені Неллі Соловей, яка веде свій щоденник і поступово розуміє, що знає більше ніж думає про власне майбутнє. Вона народилася у 1891 році та бачитиме як в Україні події розвивались у часи Першої Світової війни, а потім і в часи Революції, коли відбувалося становлення радянської влади. Друга та третя частина від імені Світлани - правнучки Неллі, яка унаслідувала незвичайний дар. Світлана народилася на 100 років пізніше своєї родички у Кропивницькому, але на її долю також випало чимало історичних подій - революції, війни. Такі різні часи, але люди і зараз зтикаються з однаковими проблемами.

Вчимо історію, цінуємо свою ідентичність, плекаємо мову та Україну. Сподіваюсь ця історія знайде своє місце у вашому серці.

Частина 1. ПИШИ

29. 04.1907

Сьогодні батько познайомив мене із графом Степаном Нікольським – доволі симпатичний, 30 років, колишній офіцер, який на думку батечка стане моєю ідеальною партією. На всі мої заперечення, батько просто нагримав на мене та об’явив, що за кілька місяців у нас буде весілля в його будинку у Юзефполі. Боже, де це той Юзефполь? Матінка ніколи не суперечила татові, а тато ніколи не цікавився моєю думкою насправді.

Достатньо було того, що я виросла гарною, стрункою та з приємним голосом, а отже вигідною партією для дворянської родини. Мрія батька породнитися із дворянами переважала здоровий глузд. Усі мої подруги тільки й мріяли про такого чоловіка як цей Степан із дивними закрученими вусами, а я ніяк не могла зрозуміти, невже оце й усе задля чого я народилася? Щоб виконувати волю батечка і свого чоловіка? Та я ж його навіть не знаю!

Мій батько купець, а мати талановита кравчиня. Усе село ходить у творіннях її рук. Коли до неї потрапляє шмат гарної тканини, я бачу як вона розквітає та поринає у свій магічний світ творчості. Мені цей дар не перейшов, на жаль, зате я маю хист до вивчення мов і співаю, граю на піаніно, а більше нічого й не вмію. От єдина розрада – мій щоденник. Запишу сюди свої переживання, і одразу легше стає на душі, ніби звільняюсь від важких думок.

Може в майбутньому жінка буде важити більше ніж гарний додаток до чоловіка, якого я навіть не знаю, Господи! Знову я про це. Завтра в мене особиста зустріч із майбутнім чоловіком, може не все так погано?