Ти - мій вибір завжди
Шепіт небес у темряві
Біль, що говорить
Рання тріщина
Останній танець
У серці твоїм живий
Крик і мовчання
Лист для тебе
Сила у тиші
На шнурочках життя
Вогонь і граніт
Мов хвилі у прибій
Солодкий полон любові
Банка варення
Кінець чи початок?
Вічний подвиг
Крила щастя
Любов без меж
Сім’я - наш оберіг
Політ до істини
Світло рівності
Внутрішній скарб
Злет технологій
Я відпустила
Спокій душі
Так гартується сталь
Мамо, ти знаєш...
Знаєш, мамо
Заклич мене в дитинство, мамо
Своя ціна
Якими дивними люди бувають...
Фільтр своїх близьких
Жінки люблять осінь
Любіть матір...
Мова моя українська
Вона моє все
Коли серце в петлі
Пробач
Давай почнемо все спочатку
Не твій він
Коли розходяться мости
Дотики серця
Лимонний чай і тиша
Вільний птах у душі
Мрії, що не сплять
Дім, який болить
Прошу сестро, мене не забувай
Ні (що ти!) я не проти шлюбів
А мені з ним добре, як ніколи..
Не відкладай на “завтра”
Я себе навчилась...
Не бійся
Подорожі в житті
Сварка з самим собою
Ти не знаєш...
Люди не міняються
Біль
Інтроверт
Рідний дім - вже чужий
Не здавайся!
Загибель солдата
Був...але не став
Вибач, мій номер змінено
Гірка сповідь
Поза тишею в землі
Свій голос, свій шлях
У ритмі часу
Не ламайте замки
Колір весни у душі
Океан терпіння
Твоя душа - твій оберіг!
Сьогодні або ніколи
Очі бачать правду
Дві струни, одна душа
Моя ілюзія
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Якими дивними люди бувають...
Якими люди дивними бувають:
Сьогодні цінують, завтра вбивають.
Сьогодні дивляться на тебе з любов'ю,
A завтра затискають сильним болем.
Сьогодні говорять слова зізнання,
A завтра поливають чорним брудом,
Зараз на п'єдестал тебе підносять,
A через годину принизять і осудять!
Сьогодні люблять - завтра ненавидять
І словом колючим можуть образити.
Сьогодні з ніжною пристрастю обіймають,
A завтра з усією злістю проклинають.
B очі бажають щастя дуже багато,
A за спиною говорять убого.
Зараз сміються всі з тобою і жартують,
A після, y скроні рукою крутять.
Тебе, як є, спочатку приймають
Потім за це ж тебе й засуджують.
Спочатку двері перед тобою відчиняють,
Hy, a потім стусанами виганяють.
І кожен свого чогось хоче
І рани в твоєму серці залишає.
То немов боже чудо прославляють,
То нижче плінтуса спокійно опускають.
То щирими почуттями палають
І так само щиро потім тебе не знають...
Якими люди дивними бувають:
He розібравшись у власній долі,
Вони інших уперто повчають...