Разом в Новій Реальності

Ніколас завжди був таким — несподіваним, ніжним і сповненим уваги до дрібниць. Як тільки вони з'їхались разом, він почав дарувати Еді такі маленькі радощі, які зробили її життя ще яскравішим.

Вранці, коли вона прокидалась, на кухонному столі вже стояла її улюблена чашка кави з ідеально підібраним молоком. Поряд на підставці — букет білих троянд, який завжди приносив їй усмішку. Він знав, як важливо для неї почати день з чогось приємного.

"Ти так про мене дбаєш," — сказала Еда, усміхаючись, коли побачила новий букет.

"Це не важливо," — відповів Ніколас, обіймаючи її ззаду, поки вона пила каву. "Я просто хочу, щоб ти завжди відчувала себе особливою."

І він дійсно так робив. Його подарунки були не просто матеріальними речами, а частиною того, що він намагався передати їй щодня — свою турботу, свою прихильність. Вечорами, повернувшись додому після роботи, Еда часто знаходила на столі невеликі подарунки — скромні, але приємні: коробочку з її улюбленими шоколадками, книгу, яку вона давно хотіла прочитати, або квитки на концерт її улюбленого виконавця.

Але найбільше вона цінувала те, що ці подарунки не були для Ніколаса обов'язковими, він просто хотів зробити її щасливою. І це було найцінніше для неї.

Одного вечора, коли вони разом готували вечерю, він підніс до її обличчя маленький барвистий конверт.

"Що це?" — здивувалась Еда, бере його з рук.

"Просто для тебе," — відповів Ніколас, усміхаючись, хоча й не пояснював чому саме цього разу вирішив зробити такий жест. Відкривши конверт, Еда побачила в ньому квитки на поїздку в невелике містечко, про яке вона завжди мріяла. Вони мали вирушити на вихідні, щоб розслабитись і насолодитись компанією одне одного.

"Це неймовірно!" — сказала Еда, не вірячи своїм очам. "Ти навіть подумав про це?"

"Ти ж мені важлива," — сказав Ніколас, обіймаючи її. "Хочу, щоб ти була щаслива."

Для Еди ці маленькі моменти стали чимось більшим, ніж просто подарунками. Вони стали символом того, як Ніколас намагався зробити її життя повним тепла і радості, навіть у найпростіших і повсякденних моментах.

І кожен такий жест нагадував їй, що у неї є людина, яка готова подарувати їй всю свою любов і увагу. Вони стали парою не тільки тому, що любили одне одного, а й тому, що підтримували і надихали один одного на кожному кроці.