Після занять я поїхала до студії Артема. Він уже чекав на мене з купою паперів і ноутбуком.
- Кріс! - вигукнув він, побачивши мене. - Я радий, що ти прийшла.
- Я теж, - сказала я, сідаючи навпроти.
- Я хочу показати тобі новий проєкт, - сказав він. - Це буде щось інше. Не просто кліп. Це буде шоу. Велике шоу з танцями, музикою, світлом. І я хочу, щоб ти була головною.
Я завмерла.
- Головною? - перепитала я.
- Так, - сказав він. - Ти - та, хто може це зробити. Я бачив, як ти танцюєш. Ти гориш. І я хочу, щоб цей вогонь побачили всі.
Я відчула, як у грудях розливається тепло. Артем вірив у мене. Він не сумнівався. Він не зраджував.
- Я згодна, - сказала я. - Я зроблю це.
- Чудово, - він усміхнувся. - Тоді починаємо.
Ми працювали кілька годин. Артем показував рухи, я повторювала, ми експериментували. Я відчувала, як моє тіло знову оживає. Я відчувала, як моя душа співає.
- Ти неймовірна, - сказав Артем, коли ми закінчили. - Я не помилився в тобі.
- Дякую, - сказала я. - Ти не уявляєш, що це для мене значить.
- Я знаю, - сказав він. - І я хочу, щоб ти знала: я з тобою. До кінця.
Я усміхнулася. Уперше за довгий час я відчувала, що все буде добре.
#6118 в Любовні романи
#2670 в Сучасний любовний роман
#694 в Молодіжна проза
#201 в Підліткова проза
Відредаговано: 19.09.2026