19. ЧАХОХБІЛІ ДЛЯ ТЕЩІ

🐔 Страва: грузинське чахохбілі з куркою, томатами і перевіркою на мужність
😬 Емоція: напруга зустрічі з тещою, намагання вразити, підозрілий погляд крізь пару
📖 Сюжет (коротко):

Він давно мріє “узаконити” стосунки, але знає: без тещі — нічого не вийде. А вона — відома своїм скепсисом і гострим язиком. Він вирішує приготувати її улюблену страву — чахохбілі. Але не здогадується, що саме вона сидітиме поруч на табуретці, коментуючи кожен рух.

— Ти справді хочеш сам готувати? — спитала Лєра, дивлячись, як він нарізає цибулю.

— Якщо я витримаю твою маму на кухні, ми зможемо вижити у шлюбі.

— Вона… просто не довіряє чужим пательням.

— А якщо вона спитає, чому я не додав тархуну?

— Не панікуй. Просто не дихай гучно.

Дзвінок у двері. Він витер руки об рушник і глянув на неї.

— Готовий?

— Ні. Але це не важливо.

Теща увійшла, наче генерал. Відразу пішла на кухню. Оцінила поглядом все: ніж, курку, навіть вогонь.

— Чахохбілі? — спитала з таким тоном, ніби сказала: “Спробуй ще раз і вилетиш з мого роду.”

— Так, — ковтнув він. — За сімейною традицією.

— Яка традиція?

— Ставити серце в каструлю.

— Цибуля має бути не смажена, а “зм’якшена”, — сказала вона, стоячи прямо над ним.

— Звісно. Я саме так і роблю.

— Томатну пасту коли додаєш?

— Коли ви скажете.

— Правильна відповідь, — посміхнулась теща. Але очі ще не вірили.

Він акуратно перемішував курку, додавав спеції, часник. Весь час — під прицілом.

— Ви знаєте, що Лєра любить не надто гостре? — вкинула вона раптово.

— Знаю. Я пробував бути пекучим — не сподобалось. Тепер готую на ніжному вогні.

— І як? Вийшло?

— Поки не вигнала.

Теща усміхнулась. Лєра завмерла. Це був прогрес.

— Тепер треба настояти. І… скуштувати, — сказав він.

Теща сіла. Погляд — жорсткий. Вона взяла ложку.
Пробує. Жує. Думає.
Погляд на нього. На Лєру. Знову в тарілку.

— Ну… не зовсім по-грузинськи.

Він знітився.

— Але… є щось своє.

— Це комплімент?

— Це шанс на виживання.

Лєра обняла його ззаду.
— Ти щойно пройшов головний кулінарний квест мого дитинства.

— А можна тепер без інструктора?

— Ні. Мама хоче залишити рецепт.

Теща підморгнула.

Після вечері вони сиділи на балконі. Він тримав горнятко з чаєм, вона — його руку.

— Я думав, вона мене з’їсть, — сказав він.

— Вона хотіла побачити, як ти тримаєш ніж. І слово.

— І?

— Вона сказала: “Може, той ще нічого. Але на весіллі він повинен сам пекти хачапурі.”

— Це запрошення?

— Це наказ.

І вони сміялись. А на кухні ще залишались аромати томатів, спецій і перемоги.
Чахохбілі вдалось. І, схоже, теща — теж.

🍽 РЕЦЕПТ: ЧАХОХБІЛІ «ДЛЯ ТЕЩІ Й ПЕРСПЕКТИВНОГО ЗЯТЯ»

Інгредієнти:

• 1 кг впевненості, розділеної порційно
   
• Курка — нарізана, але не зламана
   
• Цибуля — прозора, як наміри
   
• Томат — стиглий, як готовність взяти відповідальність
   
• Сіль, перець, і трохи страху — за смаком
   
• Теща — одна, але ключова
   

Спосіб приготування:
Готувати під наглядом. Перемішувати з повагою. Не пересолити, бо тоді — все. Подавати гарячим. Після — кланятись, але не принижуватись.