Серце Дракона

                     Серце Дракона                                                

                                                                     «Інколи, наше призначення робить з нас тих, ким ми є»

«Прислухаючись до власного серця, важко помилитися, адже воно знає набагато більше, ніж наш розум»

«Не завжди, знаючи майбутнє, ми можемо бути впевненими, що воно буде саме таким, яким нам його описують. Адже, інколи, наші дії та слова можуть докорінно змінити те, що здавалося б змінити просто не можливо».    

Для нього вона була неначе вино, зібране із найкращих сортів ягід – такою ж п’янкою та зігріваючою з середини. Вона була немов сила, подарована Богами – проникала в самісіньке серце та огортала собою все тіло, займаючи кожну клітинку єства, не лишаючи навіть найменшого просвіту. Вона була яскравим променем світла, що відлякувало та стримувало внутрішніх демонів та примар, які роками пускали своє коріння, міцно обвиваючи та тримаючи його. Своєю присутністю вона могла приспати всю ту темряву, що пожирала його оголену душу з середини. Поруч із нею він ладен був кидати виклик кожному, хто насмілювався бодай одним поглядом нашкодити їй. Зустрівши її, він навчився по справжньому жити та зрозумів, що здатен відчувати ніжність та любов, так само як лють та гнів. Світ перестав бути для нього в чорних та сірих тонах – в ньому почали з’являтися нові фарби, які він вважав вже давно втраченими та чужими. Для нього вона була цілим всесвітом, заради якого він був здатний на все. А найголовніше – він ладен був спалити вщент цей мізерний світ, якщо той наважився б хоч якось зашкодити їй.