Серце дерева

Вся версія

Вона була накопичувачем, щоб віддавати. Знову накопичувати й знову віддавати. По колу.

Могла віддавати й вже, але ще не всі файли були скопійовані та усвідомлені. Чергові допетрані нею файли сформували нові звички, бачення, кроки. Не всі файли використовувала достеменно, але все ж таки використовувала.

Захотілось єднання з живим. Підійшла до дерева. Налаштувала свою накопичувальну систему та під’єдналась до дерева. Просто торкалась. За кілька митей права рука відчула стукіт. Ритм. Серце дерева відгукнулось: далося почути його. Розум різко ввімкнувся  сумнівом. Ліва рука вклалась на серце власниці. Хотілось перевірити, чи звучить унісон, чи все ж таки  стукоти різні.

«Що це?»

 «Моє серце?»

 «Серце дерева?»

«Що це ритмує?»

 Жаль трохи охопив, бо ритм дерева спинився. Все ж таки розум спрацював. Попри жаль народилась й посмішка з німим усвідомленням того, що серце дерева було відчуто. Тепер нові файли будуть накопичуватись, ті, що на цей час існують,  будуть проходити дефрагментацію, щоб накопичення та віддача йшли якісніше…

…Кому казала, ніхто не вірив їй. Вона знала, що буде так. Знала та й все. Але ритм серця дерева й відчуття гарячої долоні правої руки були їй свідком.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше