Серце дерева 2. Вихід
Розділ 7
Коли Ярині було п’ятнадцять, вона знайшла в батьковій скрині старий щоденник. Не паперовий - берестяний, із коробочками з-під сірників, списаний крихітним почерком. Батько не вмів писати - він ледь закінчив чотири класи. Але цей щоденник був написаний гарним, каліграфічним почерком, який належав жінці.
Ярина прочитала його за ніч.
Це була історія її матері - жінки, яка померла, коли Ярині було три. Вона не пам’ятала матір, тільки тепло її рук і запах - хліб і валер’яна.
Але зі щоденника дізналася, що мати колись пішла до старого дерева. Вона шукала зцілення - в неї була хвороба кісток, яка скручувала її, робила старою в тридцять. Дерево запропонувало обмін: її біль - на пам’ять про доньку.
Вона погодилася.
Вона забула Ярину.
Але біль зник.
Батько забрав її з-під дерева - божевільну, щасливу, з порожніми очима. Вона прожила ще два роки, всміхаючись вітру й не впізнаючи власної дитини.
А потім померла. І біль повернувся до дерева.
Ярина не спала тієї ночі.
Вона дивилася на свої руки - здорові, сильні, молоді - й думала: «Мама віддала мене, щоб не боліло. А боліло все одно».
#252 в Містика/Жахи
#1772 в Фентезі
Відредаговано: 09.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
