Серце дерева 2. Вихід
Розділ 6
Ярина народилася в маленькому будинку на краю лісу. Її батько був лісником - не тим, хто сидить у конторі й підписує папери, а справжнім: він знав кожне дерево в радіусі тридцяти кілометрів, умів читати сліди звірів, як інші читають книжки, і міг передбачити погоду за запахом вітру.
Він навчив усього цього й Ярину. Дівчинка бігала лісом боса, знала, де ростуть найсолодші ягоди, а де - найотруйніші гриби, не боялася темряви, бо темрява в лісі ніколи не буває справжньою - завжди є місяць, зірки або світло від гнилушок.
Але було одне місце, куди батько заборонив їй ходити навіть близько.
- Там небезпечно, - сказав він, коли Ярині було сім. Більше нічого не пояснив.
Вона, звісно, не послухалася.
Не одразу - років у десять вона вирішила подивитися, що ж там таке страшне. Але що далі вона йшла в глибину лісу, то дужче їй ставало не по собі. Дерева ніби зсувалися ближче одне до одного, стежки, які вона знала напам’ять, вели не туди, і в повітрі з’явився запах - солодкуватий, тягучий, схожий на мед, який почав бродити.
Вона повернула, коли почула, що дерева дихають. Не вітер - вони самі.
Вдих - видих. Вдих - видих.
Додому вона бігла, не озираючись.
#252 в Містика/Жахи
#1772 в Фентезі
Відредаговано: 09.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
