Розділ 30. “Я — твоя. І це не кайдани. Це крила.”

Все починається з тиші.

Зали затамували подих.
Квіти пахнуть свіжістю.
В повітрі — мед і шампанське, але не з келихів. А з очікування.

Я стою поруч із ним.

Єлисей тримає мене за руку так, ніби весь світ зник.
Ні гостей, ні камер, ні Валіного TikTok-а, який десь точно працює на повну.

Ми — двоє.

І коли ведучий просить сказати обітниці — я вдихаю.
І вже не боюсь говорити вголос.

— Я не вірила в усе це. У “щасливо й довго”. У “два серця — як одне”. Я вірила тільки в коктейлі, секс у туалеті й фразу “нікому не довіряй”. А потім з’явився ти. І зробив щось неймовірне — ти не ламаєш мене, Єлисей. Ти — тримаєш.

Я усміхаюсь.

Він — злегка підтискає губи, аби не розплистися в усмішці, але очі — говорять усе.

— Я не обіцяю бути ідеальною. Я — точно буду сваритись, лаятись, ревнувати до твоїх парфумів. Але я обіцяю бути. І не йти. Навіть коли буде важко. Навіть коли буду мовчати. Навіть коли здаватиметься, що світ сиплеться.

Єлисей бере слово.

— Катю… Я — не планував закохатись у жінку, яка назвала мене “кобелем у костюмі” і сказала, що "ніяких почуттів" не буде. Але я закохався. Тому що навіть у своїх стінах — ти була світлом. А зараз… ти моє все.
Я не обіцяю гладкої дороги. Але я буду поруч — завжди.
І завжди — твій.

Оплески. Сміх. Валя плаче, знімаючи це на телефон, крізь туш і прокльони.
Батько усміхається.
Марина (мачуха Єлисея) навіть видає "ну нарешті".

А потім — перший танець.

Музика м’яка. Легко. Як повітря.
Ми повільно кружляємо.
Я кладу голову йому на плече.

— То як там бути Макаровою? — шепоче він.

— Дивно.

— Погано?

— Навпаки. Наче…

— Наче?

— Наче я нарешті не борюся. Просто — живу.

Я зупиняюсь. Дивлюсь йому в очі.
І вперше вимовляю:

— Я — твоя дружина. І це… не клітка. Це найвільніше, що зі мною було.

📱 TikTok: @valyezhovaa
🎥 Катя й Єлисей танцюють повільно, усміхаючись. Підпис: “Вона не вірила в кохання. А потім повірила в нього — так, що світ замовк.”

**

Ця історія почалась зі сліпої ночі, туалету і “ніяких зобов’язань”.
А завершилась — вогниками, фатою, трепетом і двома руками, що тримаються міцно.

Фінал?
Ні.
Просто — кохання. 💍