Пролог

Спочатку був Хаос.  

Три тисячі років тому світом панував Хаос. Він створив землю, створив гори, ріки, ліси, створив живність, але йому досі було самотньо. Створюючи джунглі, Хаос оглянув свої володіння та зрозумів, що чогось бракує.  

— Хм… — задумався Хаос, запустивши руку у своє густе кучеряве волосся чорно-сірого кольору. — Хочу життя, — промовив він і, не звертаючи уваги на те, як біля нього зібралися плазуни, почав ліпити щось подібне до себе.  

Маленька людина забігала, радіючи життю.  

— Це добре, — злегка посміхнувся він.  

Але Хаос був би не Хаосом, якби не додав маленьку деталь.  

— Магія, — зблиснули його зелено-сірі очі. — Ти будеш не просто схожий на мене, — промовив він до чоловічка. — Ти будеш наділений моєю магією, а я стану твоїм покровителем.  

Так і з’явилися перші відьми та відьмаки.  

З початком життя людей перед Хаосом з’явилася жінка, точно такого ж зросту, як і він. Вона явно була не людиною. Але ким же?  

— Я — Доля, — голосно промовила жінка у блискучому сяйві неземної краси. Її світле довге волосся випромінювало сонце. Долоні були підняті вгору, а обличчя настільки прекрасне, що навіть сам Творець не міг відвести погляд.  

Доля гордо підняла голову та розправила білосніжні крила за спиною. Хаос зачарувався жінкою, як і вона ним.  

Доля вирішила також наслідувати приклад Хаосу та створила за своєю подобою людей і назвала їх світлими магами. Усі, хто був під покровительством Долі, були наділені даром цілительства та неабиякою емпатією.  

Так і правили вони вдвох, допоки перша людина не постаріла.  

— Доле, — гукнув Хаос жінку, яка слухала молитви своїх підданих. — Здається, відбувається щось незвичне.  

Доля злегка повернула голову та побачила, як Хаос спостерігає за людиною в темному провулку.  

— Ця людина… вона помирає? — Доля повністю зосередила увагу на провулку.  

Біля людини з’явився темний дим, і з нього вийшла жінка з виразними очима, волоссям кольору смоли та неслухняними пасмами, що вибивалися. Сукня, шлейф якої вона накинула на руку, була чорного кольору. Жінка випромінювала впевненість, і від неї віяло могильним холодом.  

— Я — Смерть, — беземоційно промовила жінка, і маленька людина впала намертво, заплющивши очі.  

Хаос пильно розглядав жінку з ніг до голови й затримав погляд на відкритому декольте. У Долі з’явилися нові почуття — ревнощі до Смерті. Але жінка в чорній сукні навіть оком не змигнула — здавалося, їй було абсолютно байдуже до цих двох.  

Згодом Смерть також захотіла підданих. Вона створила темних магів. Людей, наділених магією смерті, у народі називали бойовими магами. Їхній характер випромінював впевненість, а сила була настільки великою, що навіть сам Хаос заздрив: темні маги могли запросто подолати його відьом.  

Тоді Хаос і задумав створити когось сильного, хто буде непідвладний Смерті. Він створив демонів. Відьом він кинув напризволяще, сподіваючись, що цей вид загине. А ось демони зайняли весь його час.  

Хаос, Доля та Смерть — творці світу, творці відьом, магів, людей і демонів.

Від автора

Дорогі читачі я дуже радію, що ви приєднались до цієї історії. Сподіваюсь ви отримаєте задоволення від читання, так само як я отримала від написання цієї книги. Буду дуже вдячна за зірочки та коментарі))

Підписуйтесь, щоб не пропустити оновлення!

Візуали:

Хаос

Доля

Смерть