СЦЕНАРІЙ : "ТАЄМНИЦЯ ЗНИКШОГО ХУДОЖНИКА"

Сюжет: Дія відбувається у сучасному місті, відомому своїми художніми галереями. Головний герой – приватний детектив чи журналіст, якому доручено розслідувати зникнення відомого художника, який раптово зник напередодні важливої ​​виставки. Розслідування приводить його до загадкової та привабливої ​​дівчини, яка стверджує, що була близька до художника. Вони зав'язується роман, але невдовзі детектив розуміє, що вона щось приховує і може бути причетна до зникнення.

Ключові елементи:

Художні інтер'єри та похмурі сцени.

Напруга між романтикою та недовірою.

Поступове розкриття доказів, які ведуть до несподіваної розв'язки.

Основні герої:

Максим — детектив, розумний, саркастичний, з багатим минулим, трохи цинічний і розчарований у коханні.

Ганна — вродлива та загадкова дівчина, здається, знає щось про зникнення художника, але приховує важливі деталі. Поступово між нею та Максимом розпалюється пристрасть, але її таємниці ставлять їхні стосунки під загрозу.

Марк – знаменитий художник, який зник за тиждень до відкриття виставки своїх найкращих робіт. Прихований, відомий провокаційним мистецтвом.

Містер Грей — власник галереї, де мали виставлятися роботи Марка. Можливо, він теж щось знає про зникнення художника та має приховані мотиви.

СЦЕНА: ІНТЕР'ЄР АГЕНЦІЇ МАКСИМУ

Локація: Кабінет. Вечір.

Опис сцени:

Сутінки поступово огортають кабінет м'яким напівтемрявою. За великим вікном видно жвавий міський пейзаж — вивіски, що світяться, проблиски фар, рідкісні силуети перехожих, що поспішають. Весь цей хаос залишається зовні, ніби завмер, щоб не турбувати тишу всередині.

Кабінет Максима — простий, але затишний простір із атмосферою солідного затишку та слідами довгих нічних роздумів. Біля стіни — висока, масивна книжкова шафа, заповнена папками, книгами та старими справами, серед яких зустрічаються й пожовклі сторінки. На стіні поряд — дошка, поцяткована фотографіями, нотатками та діаграмами, як німий свідок справ, які Максим розкрив за свою кар'єру.

У центрі кімнати стоїть дерев'яний стіл, покритий паперами, але все розташоване із чіткою впорядкованістю. Поруч — старовинна настільна лампа із зеленим абажуром, що випромінює м'яке, тепле світло, яке контрастує з холодом вулиці за вікном. Біля лампи лежить срібна запальничка та пачка цигарок, на краю столу — наполовину спорожніла чашка кави, сліди якої давно висохли. Тут Максим явно провів багато ночей, занурений у думки та розгадку таємниць, які йому довіряють клієнти.

На кріслі, за столом, лежить його плащ і фетровий капелюх — звичні супутники. Все в кабінеті ніби говорить про життя, повне спостережень і усамітнення, життя, де між людиною та її роботою не залишилося бар'єрів.

Максим заходить до кімнати, знімає плащ, вішає його на спинку крісла і вмикає лампу. Тепле світло вириває його з тіней, висвітлюючи обличчя, що звикло до серйозних думок. Він обводить поглядом кабінет, ніби обмірковує майбутній вечір, а потім опускається у крісло. Його погляд зупиняється на столі - там лежить папка з написом "Справа Марка Брокера". Це нова справа, і він уже передчує, що вона стане для нього чимось особливим.

СЦЕНА: ВСТУП І ОТРИМАННЯ ЗАВДАННЯ

Інтер'єр: детективна агенція, вечір.

Максим, головний герой, веде звичайну справу, коли до нього приходить впливова людина з мистецьких кіл, можливо, сам Містер Грей. Він розповідає про загадкове зникнення художника Марка та просить Максима розібратися з цим до відкриття виставки, бо ситуація може вплинути на його репутацію. Максим погоджується, вважаючи, що це звичайна справа, хоч його приваблює загадковість справи.

Мета сцени: Задати тон історії, уявити героя та зав'язку.

Опис сцени:

Максим сидить у своєму офісі, вже вечір, кімната освітлена лише настільною лампою. Він гортає старі звіти, коли заходить містер Грей. Грей — людина середнього віку, з бездоганним смаком і, здається, впевнена у собі. У нього манери людини, яка звикла до розкоші, і він очікує, що Максим вирішить його проблему швидко та без зайвих питань.

Максим: Трохи цинічний детектив, що втомився від рутини, з непростою особистою історією. У нього допитливий розум і гостре почуття справедливості, яке він намагається приховувати за сарказмом та уявною байдужістю. Він не любить тих, хто вважає, що можна купити будь-яке рішення. Намагається триматися відсторонено, але не може відмовити собі у задоволенні цікавості, особливо якщо справа здається незвичайною.

Містер Ґрей: Звик до того, що оточуючі вирішують його проблеми. Власник галереї, поціновувач мистецтва, вишуканий, але холодний. Вміє приховувати свої справжні наміри за ввічливістю та м'якими, але наполегливими словами. Він не розкриває подробиць, а лише акцентує, наскільки важливо "зберегти репутацію", показуючи, що для нього ця справа суто практична.

Максим сидить за столом, гортаючи папір. Заходить Містер Грей, неквапливо оглядаючи його кабінет із трохи помітною гримасою невдоволення.

Максим: (не відриваючись від паперів) Сідайте, якщо вже прийшли. Чим можу допомогти?

Містер Грей: (недбало) Приємно, коли людина одразу до діла. Я звик до швидкості. Мене звуть Грей, я володію художньою галереєю. Питання серйозне. Один із моїх багатообіцяючих художників... зник.

Максим: (піднімає погляд) Художник, отже. Знаєте, містере Ґрей, для цього є поліція. Я тут, чи знаєте, за податки та розлучення більше.

Містер Грей: (нахиляється ближче) Поліція, на жаль, не надто зацікавлена ​​у репутації моєї галереї. Розумієте, Марк – це не просто митець. Він мав важливу виставку, події могли бути великими... але зараз він зник, і, боюся, не з власної волі.