Глава 82. Епілог. Церемонія

День підготовки промайнув, неначе мить, і ось я вже стою за крок від вівтаря, а схвильований батько передає мою долоню Кіларіану. Чоловік дивився на мене із захопленням, і це надало мені хоч якоїсь впевненості.
Після цього ми повернулися до служителя храму, і той почав церемонію:

- Ми зібралися тут, щоб перед Богинею засвідчити єднання двох люблячих сердець, які готові злитися в одне ціле під назвою сім'я, - голос чоловіка був твердий, а рухи вивіреними, багато разів ось так перед ним стояли пари, що бажали повінчатися в Світлому храмі, - І нехай на них чекає довгий шлях розуміння і прощення, але вони ніколи не порушать клятву, дану зараз один одному, - він поклав поверх наших рук червону стрічку і зв'язав їх між собою.

- Я Кіларіан Вінгед, перед Богинею і людьми клянуся любити і поважати Амелію Вінгед, обіцяю завжди бути поруч і підтримувати свою дружину в кожному її рішенні, приймати її такою, яка вона є, і намагатися відповідати її очікуванням, - чоловік схилився і поцілував моє зап'ястя.

- Я, Амелія Вінгед, перед Богинею та людьми клянусь у любові до свого чоловіка Кіларіана Вінгед. У багатстві та нестатках я завжди буду поряд з тобою. Я буду опорою тобі так само, як і ти став найважливішою людиною в моєму житті, - зробила крок до дракона і потягнулася, щоб поцілувати його, чоловік відразу відповів мені, укладаючи у тісні обійми.
А в гілках омели, яка розпустилася над вівтарем, почувся кришталевий передзвін дзвіночків і нашу пару накрило райдужним сяйвом. Я відчула, як по моїй спині поповзло шлюбне татуювання, закінчуючи наше з Кіларіаном єднання.

«Благословляю ваше єднання, діти мої», - прозвучав над нами голос Богині, і всі в храмі відразу ж опустилися на коліна, адже давно Світла не замовляла зі своїми дітьми. Чи це не знак, що ми все зробили правильно?
Ось так і почалося наше справжнє сімейне життя. А що буде далі? Цього ніхто з нас не знає, кожен пише свою історію.
P.S. На цьому історія Амелії та Кіларіана закінчується. Я вдячна всім, хто підтримував мене в процесі написання книги, без вас у мене нічого не вийшло б. Спасибі всім величезне! Але на цьому ми не прощаємось зі світом драконів. Вже маємо  на сайті нову історію про Христину, яка також знаходиться в пошуках свого щастя. Книга називається "Обпалюючи льодом". Сподіваюся на вашу підтримку надалі. З повагою Ваша Ліра Куміра.