Частина VІ. Каель знімає обітницю з очей

Каель уперше побачив кайдани тоді, коли вони стали красивими.

Спочатку він вирішив, що це від втоми.

П’ять століть сплячого флоту, тисячі розбуджених людей, Первинне Кільце, Конкорда, золоті лінії на шкірі, три поспіль доби без нормального сну й Веста Рін, яка останнім часом дивилася на нього так, ніби обітниці були просто різновидом упаковки, яку їй дуже хотілося зняти.

Причин для галюцинацій вистачало.

Але потім одна золота нитка пройшла крізь стіну корабля.

Друга — крізь підлогу.

Третя обмоталася навколо зап’ястка адміралки Сери Вейл, яка стояла біля головного тактичного столу «Кассандри».

Каель кліпнув.

Нитки не зникли.

Навпаки.

Їх стало більше.

Тисячі.

Мільйони.

Вони тягнулися між людьми, кораблями, станціями й далеким Сатурном, який займав половину оглядового екрана.

Деякі були тонкими.

Майже прозорими.

Інші — товстими, як канати.

Деякі з’єднували подружжя.

Інші — батьків із дітьми.

Командирів із екіпажами.

Жерців із храмами.

Кредиторів із боржниками.

Каель навіть побачив одну особливо яскраву нитку, що тягнулася від Вести до її корабля.

Вона була підписана.

МАЙНОВА ПРИХИЛЬНІСТЬ: НЕЗДОРОВА.

Каель кліпнув.

— Що за…

Веста, яка стояла поруч із навігаційною консоллю, повернула голову.

— Ви щойно майже вилаялися?

— Я бачу…

Він замовк.

Навколо її тіла сяяли десятки ліній.

До корабля.

До Сери.

До кількох людей, яких вона врятувала.

До чорного уламка Конкорди в захисному контейнері.

До нього.

Остання була золотою.

Найяскравішою.

Каель завмер.

Над нею висіло:

ЕМОЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК: НЕСТАБІЛЬНИЙ.

Нижче:

СУМІСНІСТЬ: 93,8%.

Ще нижче:

РИЗИК РОЗРИВУ: 44,1%.

А потім:

РЕКОМЕНДОВАНА КОРЕКЦІЯ.

— Каелю?

Веста підійшла.

Нитка між ними стала яскравішою.

ФІЗИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ: ВИСОКА.

Він відвів очі.

Над грудьми Вести з’явився новий напис:

СЕКСУАЛЬНИЙ ІНТЕРЕС: ВЗАЄМНИЙ.

Каель заплющив очі.

— Ні.

— Що «ні»?

— Нічого.

— Ви почервоніли.

— Ні.

— Вуха кажуть інше.

Каель відкрив очі.

Напис усе ще висів.

Веста схилила голову.

— Ви дивитеся на мене дуже дивно.

— Я завжди так дивлюся.

— Неправда. Зазвичай ви дивитеся так, ніби молитеся про терпіння.

— Часто так і є.

— А зараз?

Каель прочитав ще один рядок.

ІМОВІРНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ БЛИЗЬКОСТІ ПРОТЯГОМ 72 ГОДИН: 71,6%.

— Господи.

Веста широко усміхнулася.

— О.

— Не починайте.

— Я навіть не знаю, що сталося, але вже подобається.

Каель різко відвернувся.

Золоті нитки заповнювали весь командний центр.

Вони проходили крізь людей.

Пов’язували руки.

Груди.

Голови.

Ставали дедалі яскравішими.

Сера Вейл щось говорила про наближення до Сатурна, але Каель майже не чув.

Перед очима спливали дані.

АДМІРАЛКА СЕРА ВЕЙЛ.

ПРОВІДНА МОТИВАЦІЯ: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

РИЗИК НЕПОКОРИ: 78%.

РЕКОМЕНДАЦІЯ: СОЦІАЛЬНА КОРЕКЦІЯ.

Він повернувся до Марека.

ЙОН МАРЕК.

ТРАВМА ВТРАТИ ЧАСУ.

РИЗИК ІМПУЛЬСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ: 62%.

РЕКОМЕНДАЦІЯ: ЕМОЦІЙНЕ ВИРІВНЮВАННЯ.

Каель відступив.

— Вона тут.

Сера зупинилася.

— Хто?

— Конкорда.

Веста миттєво стала серйозною.

— Де?

— Усюди.

— Дуже конкретно.

Каель торкнувся скронь.

— Я бачу зв’язки.

Веста підійшла.

— Які?

— Між людьми.

Сера насупилася.

— Голограми?

— Ні.

Каель подивився на Весту.

Золота лінія між ними пульсувала в такт серцю.

Його.

Її.

Майже синхронно.

— Я бачу їх без системи.

Веста підняла руку.

— Подивіться на мене.

Він подивився.

На її обличчя наклалися десятки показників.

Пульс.

Температура.

Кортизол.

Розширення зіниць.

Емоційний профіль.

Потім система виділила її губи.

ЗОНА ПІДВИЩЕНОЇ УВАГИ.

Каель заплющив очі.

Веста сказала:

— Що ви бачите?

— Нічого.

— Брехня.

— Веста.

— Я знаю це «Веста». Це «Веста, будь ласка, не змушуй мене говорити незручну правду».

Сера кашлянула.

— Можливо, приватні подробиці пізніше?

Веста не відводила погляду від Каеля.

— Можливо.

Каель відкрив очі.

— Я бачу статистику.

— Яку?

— Про всіх.

— Про мене?

Він мовчав.

Веста усміхнулася.

— Особливо цікаво.

— Не зараз.

— Отже, так.

Сера сказала:

— Каелю, звідки це?

Він підняв руки.

— Не знаю.

І тоді золоті лінії спалахнули настільки яскраво, що він скрикнув.

Світ став білим.

Каель упав.

Коли він прокинувся, Веста сиділа на ньому.

Це було перше, що він зрозумів.

Друге — він лежав на медичному столі.

Третє — Веста тримала його голову між долонями й дивилася прямо в очі.

Четверте — ситуація була значно менш приємною, ніж могла здатися людині, яка прочитала лише перше речення.

— Не рухайтеся.

— Ви…