Частина 29

Мара

– І потім ми йому зробимо боляче, ну дуже боляче! - скалила зуби Еппа, настурбувчивши чубчик на маківці і розмахуючи крилами.
- А може він від болю задоволення відчуває? - Мара вкотре прокручувала сьогоднішню зустріч із Люмом і тихо звіріла.
Було у керівнику центру з небезпечних досліджень щось слизке, неприємне. Воно відчувалося лише на рівні інстинктів.
Мара звикла довіряти своїм інстинктам і ті ще жодного разу не підводили.
Інстинкти вимагали одягнути гумові рукавиці, болотяні чоботи та обробити фунгіцидом або біоінсектицидом усю їхню контору.
Добре ще, що вона Еппу з собою взяла, коли Рав повідомив, що для влаштування на роботу фахівця, присутність другої половини є обов'язковою.
Типу є додаткова перевірка на лояльність, хоча Мара і подумала, що це скоріше важіль тиску.
Довелося перестрахуватися. Мало які у них скануючі методики вигадані та впроваджені. Відьми зазвичай тільки з придур'ю у такі місця ходять. Та фамільяра можуть прихопити. Але з обручкою розлучитися не змогла. Ризик однозначно, але та ж інтуїція чинила опір наміру залишити його в будинку.
Як виявилося не дарма. Ні, слава Верховній, використати останній шанс не довелося. На вході їх через рамку прогнали, біля кільця якоюсь загогулиною повели, вона трохи подумала і зелененьким блимнула.
А ось вдома у Рава в цей час проходив такий нешуточний обшук. Навіть білизну переворушили та запротоколували кількість та фасон. Граб із Вестою, просидів увесь цей час на кухні. І з рук статуетку не випустив, сказав, що якщо розіб'ють сімейну реліквію, то йому не зносити голови. Франкі засів у моїй спальні, як німий докір тим, хто чинить свавілля. Виявляється, правильно дивитись, та ще й з осудом, це теж талант.
Рав не хотів залишати мене наодинці з Люмом, але я сказала, що не з'їсть же він мене!
Є речі гірші. Особа, наділина владою, і та, що користується нею на втіху, це вибухонебезпечний коктейль. Незрозуміло, в який бік рвоне.
«Який поспішний шлюб у вас намічається!» - почав він наступ, як тільки за Равом зачинилися двері.
Кабінет у керівника таємничого дослідницького центру відрізнявся розміром та вікнами в підлогу, з видом на озеро з островом та Храмом Темного бога.
- Кохання з першого погляду воно таке несподіване - пограла бровами, і розтягло губи в посмішці.
Тактика преміленької дурочки провалилася ще на балу. Прощаючись, цей неприємний чоловік, поцілував руку і прошепотів на вухо, поки Рав відволікся, що я приголомшлива актриса, і генералус засів на моєму гачку намертво.
- Ну, ви змогли за допомогою старого потрапити до столиці, чи не настав час припинити цей балаган? Тут набагато більше можливостей для такої розумної жінки, як ви!
- А може, такий тил мене повністю влаштовує?
- Не вірю! Думаю, ви навіть не спите разом! Чи я не правий?
– Мої батьки виховали мене дещо старомодно, – секс до весілля – це поганий початок сімейного життя.
- На вмираючих планетах дівоча невинність служить перепусткою і способом вирватися зі злиднів, - але ви не невинні!
- А ось це було грубо, - Еппа завозилася на дні клітини, відчувши моє невдоволення. - Ви, я бачу, навели про мене досить докладні довідки, - посміхнулася криво і трохи хитнула грудьми в його бік.
Погляд Люма всього на секунду відірвався від мого обличчя, щоб обласкати апетитні опуклості.

 - Не буду приховувати, ви мені страшенно сподобалися!
- І що, - я відхилилася на спинку стільця, забираючи десертну апетитність з-під носа небезпечного супротивника, вовка, який натягнув шкуру козла і щосили мекає, сподіваючись пробудити в мені зворушливий настрій.
– Я можу запропонувати більше!

- Та ну, - скептично заломила брову, - посада утриманки мене не цікавить.
Люм фон Тхерх окинув мене потемнілим і тяжким поглядом, і в його голосі прорізалися шиплячі нотки, - ти навіть не спробувала, а вже відмовляєшся? А я ж поки що, тільки пропоную придивитися до перспектив!
Інтуїція продовжила за ним невисловлене: «і в мене завжди є в запасі інші методи».
Я прокручувала в голові способи, якими цей слимак може зіпсувати життя, не стільки мені, скільки моїм людям і наймачеві. По всьому виходило, що запропонована посада Раву – це скоріше спосіб дістатися до мене. До центру ми підібралися, але допуск у генералуса буде найпростіший, а для моєї мети потрібен вищий допуск.
- Тоді запросіть мене на вечерю, до затишного закладу, я люблю м'ясо з кров'ю.
У чоловікові відбулася практично непомітна метаморфоза, він видихнув трохи швидше, ніж слід було б.
- І я буду готова вислухати перелік перспектив і їхню вагомість, - повільно облизала криваво-червоні губи, спостерігаючи з-під опущених вій, як велика риба дивиться на мій маленький гачок, і думає, що така снасть, переваритися шлунковим соком швидше, ніж я зроблю підсікання.
- Люблю мати справу з розумними жінками, а коли вони ще й гарненькі, це перетворюється на делікатесну вечерю.
«Угу, дивись не подавись, красеню» - подумала про себе, адже в цей момент повернувся Рав, і подякувавши акулі, запропонував мені запросити нашого благодійника на вечерю.
- Трохи обживемося, дрогий, і обов'язково! - я підхопила клітку і відбула з мишоловки на свіже повітря. Нас тримали в управлінні так довго, щоб потім не бігати за нами? Якби обшук виявив щось, що вказує на неблагонадійність чи викриває, то нас би з цього гадюшника не випустили.
- А білизна моя, їм навіщо? - спитала Франка, і удостоїлася красномовного погляду.
- Чи перевіряли чи немає на них прихованих кишень? Чи не ношу я там пістолет? Чи не просочила їх отрутою?
- І це також! Але по білизні, яку носить жінка можна визначити, що вона представляє собою.
- І що можна сказати по моїх трусах?
- Що ти відьма, - вишкірився Франки, - а ще чорний, це сексуальний колір. Дівчата, у яких у гардеробі білизна саме такого кольору вирізняються практичним характером. Вони завжди знають, що хочуть і завжди відкриті до підкорення нових вершин сексуальності. Часто такі жінки люблять брати ініціативу у свої руки та люблять командувати. Такі дівчата вольові натури мають твердий характер.
- Да ти що! Які глибокі знання!
- Ну, і зрештою, колір вашої білизни говорить про те, що ви лояльні до Темного бога, і дотримуєтеся кодексу відьом.
- Сам вигадав?
- Обшукуючі між собою обговорювали ваші, - він кашлянув, - вашу лояльність і тонкий смак.
- Сподіваюся, що хоч не вкрали нічого.
- Я стежив, нічого не поцупили!
— Ось і настав твій час, — залишившись одна погладила рукою чорну шкірку «Спокуси, що вбиває», саме для ігор зі слизким Люмом, щоб зі стовідсотковим результатом.