Частина 7

- Нізащо! - саме це сказала я, коли мої маломірні слуги вивісили переді мною три костюми.
Ось один точно був схожий на фантазію якогось схибленого на злі збоченця. Я б може з незнання і почала його на себе натягувати, прийнявши за носочно-панчошний виріб, але коментар «Відзеркалювальна спокуса», змусив спрацювати інстинкт самозбереження.
Словосполучення «відзеркалювання спокуси» це взагалі не вкладається в моїй голові.
На моїй пам'яті зі мною один раз такий казус стався, довелося коліном у пах спокуснику заїхати.
А як усе добре розпочиналося. Не з спокусником, а зі знайомством із місцем, яке на якийсь час має стати моїм будинком.
Після інспекції будинку, який виявився дуже так нічого, беручи до уваги відірваність від цивілізації та якогось світу поблизу. Дуже самодостатній, можна сказати живий та ще й інтуїтивно підлаштовується під побажання господаря чи господині.
І як роз'яснив Замі, душа будинку була само поповнювальна.
- Тобто? - концепції, які вивалювали на мене ці двоє, не завжди співвідносилися з тим, з чим доводилося зіштовхуватися на своїй планеті.
- Само заводна? - він почухав довгий ніс, - чим довше живеш, тим більше відкривається опцій. Без мешканця будинок провалюється в автономний сон. Ти виділяєш тепло, емоції, будинок цим живиться і перетворює на потрібне тобі тепло та затишок.
- А їжа? - я просто уявила, з чого він може, вивертаючись робити цю необхідну для життя опцію.

- Якщо тобі не сподобається те, що є на кухні, - Веста показала в протилежний від сходів на другий поверх кут, - тоді можна замовити недостатнє і Замі принесе від порталу. - Не хвилюйся, вантаж ніхто не зможе відстежити.
Отоді я і запитала щодо одягу.
Виявилося, що мій наймач розробив три костюми. Ні, три екіпірування для шпигуна.
Тому що по-іншому побачене мною назвати язик не повертався.
Значиться в моєму гардеробі були: «Відзеркалююча спокуса», «Штурхаючий маразм» і «Караючий екстаз».
Одні тільки назви змушували мене подумати про те, що винахідник цього екіпірування однозначно був обділений жіночою теплотою і ласкою.
«Відзеркалююча спокуса» - була тонкою чорною шкіркою, блискучою, слизькою, з дивною застібкою спереду. «Змійка» – згадалася назва із Землі. Цю шкірку слід було натягнути на себе, як комбінезон і завершити перетворення капюшоном, що закриває верхню половину обличчя.
- Ніхто не побачить і не відчує твою присутність, - пояснив ключ, - а крім того, ти зможеш нашіптувати і твої слова чутимуть, сприймаючи їх як власні думки.
Я відразу ж уявила, як доводжу до ручки злочинця, озвучуючи власні еротичні фантазії. Або переказуючи сни. Або командуючи, що він має робити, а чого ні. Який простір для творчості!
«Штурхаючий маразм», мав показати володарку недалекою в частині інтелекта спокусницею. Я навіть не втрималася і потискала корсет, який за задумом майстра мав привертати увагу протилежної статі виключно до надзвичайно глибокого декольте. Ось не бачачи того, що це костюм, однозначно не засумнівалася б, що під руками жіночі груди. У міру пружні і налиті, четвертого розміру, мабуть. Ну так, і перука «платинової блондинки» до цього дива додавалася. Найцікавіше було у неї у спідниці. І тільки тепер я зрозуміла чому штурхаючий.
У неї крім підв'язки-зашморгу, яку на ногу треба було одягнути, ще в подолі стек виявився прибудований замість ребер жорсткості, не інакше.
Батіг, з тонкими хвостами, з іншого боку, врівноважувала спідничку. А ззаду – не інакше чарівна паличка. Тому що указка із зіркою на кінці – нічим іншим у моєму розумінні бути не могла.
- Генератор розряду блискавок – переконав мене Замі. - Залякування та покарання.
У мене, звичайно, думка закралася в голову, як на цю палицю з зіркою я сідатиму, і чи варто взагалі в такому костюмі сидіти, чи краще зображати з себе незламний стовп, демонструючи верхнє багатство виключно ближче до очей і розумів чоловічої частини населення.
І я тут же у своїй фантазії намалювала повзаючого на колінах по товстому килиму допитуваного лиходія, що голосить: «все для тебе зроблю, моя пані».
І проти волі вишкірилася, навіть Замі на мене покосився шанобливо і запропонував приміряти костюм, що викликав на моєму обличчі цю емоцію.
- Нізащо! - А що я мала ще сказати.
Одна справа тиснути груди на костюмі, а інша в цей костюм влізти. Мені розумієш чи потрібно налаштуватися, легенду придумати. Та й про «Караючий екстаз» я ще не прослухала інструкцію.
Веста мені ще валізку з косметикою продемонструвала, і я прямо офігела.
Виявляється, духи, які змушують говорити правду, це квіточки. Ягідки, це помада, що позбавляє волі, або свідомості, і лак для нігтів, який при попаданні в піддослідного, через шкіру, подряпини, лобзання, або з їжею, перетворює його на маріонетку, яка прагне виконати будь-яке бажання тієї, у кого цей лак на кігтях .
- У, та я тепер готова годувати здобою та фруктами всіх, хто знає, але мовчить. І яка таємниця пов'язана з «Караючим екстазом»? – примружила я очі на бальну сукню королеви, що тільки похоронила чоловіка. Тому що чорний колір і безліч коштовностей на ньому вказувало на те, що подібний туалет може дозволити собі дуже багата жінка.
Замі засопів, а потім повідомив: «Караючий - несе смерть за допомогою доведення до вищого ступеня задоволення!»
- Прямо на балу? - не втрималася від запитання.
- При знятті намиста сукня активується та перетворюється на зброю. І тільки в тому випадку, коли одягнено на господині.
- Який вигадник, проте був ваш творець, - протянула задумливо, - як тільки мене почнуть роздягати, так одразу роздягаючий почне входити в такий раж, що встигай стеж, щоб не помер раніше часу.
З таким екіпіруванням мені навіть не страшно поткнутися на територію скривджених та пригноблених. Розслідування зсередини. Скажімо так: «Нащадкова відьма. Привороти – відвороти. Дорого», - якщо за подібне у тих краях не зносять голови, то можна дуже добре влаштуватися. Або може «Детектив у сімейних справах. Створюю та вирішую проблеми. Надійно та дуже дорого».
Я почухала кінчик носа, розмірковуючи, який із слоганів гріє серце більше.Хоча можна зняти офіс з одного боку і повісити вивіску відьми, зустрічаючи відвідувачів у «караючій спокусі», а з іншого боку детективне агентство з блондинкою, яка з успіхом починатиме створювати проблеми відразу, як тільки відвідувач бачитиме її за столом. Ні, краще на столі, п'ятою точкою, пригнувшись на стільницю і витягнувши довгі ноги з розрізу по самісіньке не можу.
Хаотично міркуючи, як би я особисто прореагувала на таку мадам, відвідавши агентство щодо стеження за благовірним, дійшла висновку, що дуже навіть позитивно. З такими основними засобами компрометуючі факти – справа часу.
Веста, бачачи, як я задумливо перекладаю погляд з одного костюма на інший, бадьорим голосом запропонувала повечеряти, мовляв, на повний шлунок і думки стають причесаними.
- Без розвідки однозначно не обійтися, - згідно хитнула головою, - тому мені потрібна інформація, і ти маєш рацію, на голодний шлунок вона не засвоюється так, як потрібно.
Зранку на мене, крім сніданку, на кухні чекав стос свіжих газет.
Варто мені вчора заїкнутися про те, що найкращі пліткарі – це мас-медіа та опля, опіум для народу з планети, яку мені варто відвідати першою, лежить на краю столу, пахнучи свіжою друкарською фарбою.
- А як? - заїкнулася я, розглядаючи верхній заголовок «Скандальних хронік».
- Зв'язки, - у вас є крихітна квартирка в столиці, - пояснив Замі. - Найкращі плітки тільки там. За квартиркою доглядають. Пил протирають регулярно на підвіконні. А вона зараза наче плодиться.І іноді на ній такі дивні повідомлення з'являються!
- Та тут ціле підпілля, - майнула думка, і я представила шуршулок, шуршальців і шнирків, які виконують місію, і при цьому практично невидимі та нечутні. – А газети вони теж у портал пхають?
- Навіщо? Поштою відправляють. Прямо із друкарень. Одним екземпляром більше – одним менше, ніхто не встежить! І, до речі, вони тепер до вашого Я прив'язані!
– Хто? - сіпнулася за столом, представивши цих невидимих ​​працівників, що стирають пил і забезпечують будь-які бажання для мене.