Розділ 6.

Прокинулася Сіма раптово. Важко дихаючи, вона підвелася на ліктях і озирнулася. Сон, просто сон. Завалившись на подушки, витерла краплинки поту на обличчі. Що то за нісенітниця їй наснилася! Напевно, неабияку роль відіграв цей чортовий стриптизер. Надивилася на ніч на голого мужика ось і наснилося ... І чим він тільки привабив її? Може тим, що вона ніколи не пірнала у вир з головою?

Тіло зрадливо жадало ласки. Сон був надто реалістичним, а чоловік… бажаним. Щоправда, лише уві сні. Наяву вона ніколи не наважилася б…

Заплющивши очі, вона поринула у свій сон, пригадуючи хрипкий шепіт, згадуючи його ласки... Дихання почастішало і Сіма облизала губи, бажаючи відчути присмак його поцілунку. Легкий стогін зірвався з її губ разом з дзвінком у двері.

Розплющивши очі і впершись поглядом у стелю, Сіма вилаялася. Вона чекала, коли непроханий гість піде, але дзвінки не припинялися. Дівчина з люттю скинула з себе ковдру і попленталась у коридор, на ходу накидаючи на себе халат. Подивившись на екран відеодомофона, вона натиснула кнопку гучного зв'язку.

— Андрію, йди до біса, інакше викличу поліцію!

— Швидко вчишся, Сімбо, — почула вона у відповідь. Букет червоних троянд повільно опустився, і дівчина побачила лукаву посмішку Миколи. Вона мало дар мови не втратила. – Відкриєш? - змусив схаменутися її чоловік, і Сіма відчинила двері.

Чоловік із легкою усмішкою на губах, з величезним букетом троянд вальяжно увійшов у квартиру і зачинив за собою двері. Сіма зніяковіла і запахнула халат сильніше, зробивши завбачливий крок назад. Вона ніяк не могла повірити, що її вчорашній Санта знову тут. Від чоловіка віяло зимовим холодом, але всередині Сіми розгорялося неабияке полум'я. Взявши себе в руки, вона трохи відкашлялася, але не встигла нічого спитати.

— Любиш троянди? - запитав чоловік, так і тримаючи в своїх руках величезний букет.

Сіма похитала головою.

— Не червоні, - сухо відповіла вона, стежачи за кожним рухом Миколи.

— Шкода, - відповів він, і недбало кинув квіти на одиноку тумбу біля дзеркала. Микола був одягнений все в ту ж шкіряну куртку, тільки светр був на ньому інший. Він не зводив погляду з дівчини і вже майже підійшов до неї впритул,  так близько, що Сімі довелося спиною впертись у стіну.

— Ти щось забув?

— Ні, - якимось хрипким голосом відповів Микола, зупинившись біля неї, - точніше... так.

Сіма відчула аромат його парфуму, такого терпкого, такого… теплого. Вона вигнула брови, при цьому відчайдушно намагаючись взяти себе в руки і не показати свого стану, знову одягнувши маску гордовитості та зарозумілості.

— Я не зміг цієї ночі забути тебе, Сімбо, - Микола підійшов ще ближче, і поклав долоні на стіну по обидва боки від дівчини. Сіма нервово ковтнула. Все якось занадто ... реалістично  для сну. Але й малоймовірно  для реальності. Його губи майже торкнулися її, і дівчина не зводила з них свого погляду, мимоволі привідкривши рота.

Сімба не запротестувала, коли чоловік накрив її губи довгим, ненаситним та глибоким, вибагливим поцілунком. Ще ніхто і ніколи її так не цілував.

Від чоловіка віяло холодом, але Сімі, на якій був лише тонкий, шовковий халат, чомусь хотілося сильніше притиснутись до чоловіка. Його поцілунок розпалив її, змусив згадати сон і вона відповіла Миколі з такою ж пристрастю, з якою він цілував її. Але як тільки його рука торкнулася її талії, а потім спустилася трохи нижче, Сіма моментально отямилася. Але не так легко їй було тепер відштовхнути чоловіка.

— Що це означає? - суворо запитала, намагаючись приборкати свої відчуття і виглядати ображеною.

Микола не зводив погляду з її губ, і вона мимоволі облизнула їх. Дівчина так жадала відчути смак його губ ще  уві сні.

— Це означає, Сімбо, що я весь залишок новорічної ночі думав лише про тебе і не міг дочекатися ранку. Це означає, Сімба, що я пропоную хоч раз у житті відкинути всі рамки пристойності і просто насолодитися сексом. Тільки ти і я.

Сіма навіть рота закрила, який встиг відкритися від такої відвертої наглості та пропозиції. Микола посміхнувся і додав:

— Як бачиш, я нічого не романтизую і не приховую від тебе. Жодних зобов'язань. Тобі потрібен струс після розриву з твоїм Андрійком, а мені… просто потрібна розрядка поряд з гарною дівчиною.

Цей аромат зимової свіжості, що йшов від чоловіка збуджував її, до того ж відголоски сну, що досі лунали  у її голові та вирували  у крові. Але його слова моментально протверезили її. Просто секс? Потрібна розрядка? Він її за повію сприймає, чи що? Сіма різко відштовхнула чоловіка і, відійшовши на безпечну відстань, запахнула сильніше халат і обняла міцно себе руками. Їй раптом стало холодно, і навіть мороз по шкірі пройшов. Микола з хижим прищуром на неї дивився.

— Йди геть, - твердо заявила дівчина і кивнула у бік дверей. Брови чоловіка трохи смикнулися, але він не ворухнувся.

— Невже, якби я тобі сказав, що закохався з першого погляду, ти б повірила? Ти не схожа на дівчину, яка вірить у ці рожеві, сопливі казки.

Сіма проковтнула образу і з виразом презирства на обличчі відповіла:

— Але невже схожа на ту, яка зігріватиме у своїх обіймах якогось виродка, який лише вчора вийшов з в'язниці?