Розділ 5.

— Просто вважаю, що ти не маєш так реагувати на таких козлів. Що він мав на увазі?

— Те, що ти маєш рацію: я — стерво. Він зустрічався зі мною півтора роки аби отримати контракти для своєї фірми. Контракти було підписано, і сьогодні він вирішив зі мною розірвати стосунки. У нього, виявляється, є дружина та двоє дітей. Як бачиш, зі мною чорта з два хто захоче зустрічатися та жити.

— А ти вирішила розірвати контракти і налякати його? - пропустивши повз вуха її біль, уточнив Микола.

Сіма витерла сльози і сповзла з ліжка. Новий рік удався, нічого не скажеш. Підійшовши до дзеркала, вона почала витирати сльози та виправляти макіяж.

— Не налякати. А просто поставила перед фактом та побажала щасливого Нового року.

— Навіщо ти людині зіпсувала Новий рік? – хмикнув Микола і докірливо похитав головою. - Хай би з сім'єю святкував і насолоджувався своїм тріумфом. Ех, усі плани людині так некрасиво зруйнувала.

— А що накажеш робити? Бути паїнькою і не помститися? – гнівно блиснула очима Сіма, дивлячись у дзеркальне відображення чоловіка.

— Ее, ні. Але чужі плани та мрії потрібно вміти красиво ”коригувати”. Наприклад, вийти після новорічних свят, негласно розірвати контракти в односторонньому порядку та надіслати йому подарунком на адресу додому. А так схвилювала всіх довкола, ще й зп'яну він завдав тобі багато неприємностей.

Сіма зітхнула. Так, хотіла б вона бачити Андрієве обличчя в такий момент. Не додумалася…

— Ну як тобі ідея? - запитав Микола, розвалившись на її ліжку. Сіма дивилася на його відображення і не могла повірити в те, що відбувається. Лежить якийсь дивний чоловік у її ліжку, майже голий, а вона як ні в чому не бувало стоїть і поправляє макіяж. Може, якщо вона зараз заплющить очі і знову розплющить, видіння зникне?

— Чудова, тільки трохи спізнився ти, Санта, зі своїми ідеями.

Чорт! Андрій же ще рознесе всім на роботі про те, що в неї голий мужик по хаті вештався ... або взагалі вигадає, що вона йому зрадила!

— Здається, ти надто переймаєшся тим, що не так важливо насправді.

— Ти вмієш читати думки? – остовпіла Сіма, дивлячись на Миколу. Вона вже прикусила свого язика, подумавши, що озвучила свої думки вголос. Але так не може бути.

— У тебе на обличчі написано все, відьма.

Раптом задзвонив мобільний, і Сіма підійшла до столу.

— Мабуть, твої телефонують? - вона простягла чоловікові телефон, змушуючи його встати з її ліжка. Микола посміхнувся, підвівся і взяв з її рук телефон.

— Так, по мене вже приїхали.

Він відповів на телефонний дзвінок, а потім сам особисто відчинив двері своїм людям. Сіма зі сторони спостерігала за всім, що відбувалося. Чоловікові передали пакет з одягом і, наказавши чекати його в машині, Микола пройшов у спальню повз дівчину, підморгнувши їй.

Сіма не знала, що й думати, коли за кілька хвилин до неї вийшов вельми... представницький чоловік. Навіть очам своїм не повірила. Звичайно, на такому тілі будь-який одяг виглядав би шикарно, але... Сіма не могла відірвати погляд. Завужені джинси, коричневий джемпер, зимові білі кросівки надавали спортивного стилю. Шкіряна куртка з шикарним натуральним хутром явно не була китайською підробкою.

— Дякую за все, Сімбо, - підійшовши до дівчини, з лукавою усмішкою промовив чоловік. – І зроби ласку, не відчиняй двері більше сьогодні нікому. А якщо раптом зважишся підійти до дверей, то ось там, бачиш, – він показав пальцем на відеодомофон, – є екранчик. Перед тим, як відчинити двері, ти туди спочатку подивися, ок?

Сіма зміряла його злим поглядом. Микола засміявся і сам пройшов до дверей, не чекаючи, що його проводять. Із собою він не забув захопити вбрання… казкового персонажу.

— З Новим роком, Сімбо! Бережи себе! – весело промовив чоловік на прощання і зачинив за собою двері.

Несподівана тиша накрила Сіму. Сама того не очікуючи, вона вперше відчула себе... самотньою. Так, вона не хотіла зустрічати Новий рік з малознайомим чоловіком, який ходить по її квартирі оголений, до того ж вічно суперечить, але... ця година, лише одна година, привнесла в її життя якісь нові почуття та емоції. Дівчина підійшла до вікна і визирнула надвір.

Біля під'їзду стояла лише одна машина. І Сіма знала, що коштує таке авто чимало, бо сама їздила на такій машині. Микола вийшов з під'їзду, йому відразу відчинили дверцята, і незабаром на вулиці стало порожньо. У душі стало порожньо, як і на вулиці. Ніколи нічого такого дівчина не відчувала. Звичайно, її почуття можна було зрозуміти: казка про сімейне життя і вічне кохання розкололася на дрібні шматочки. Не зібрати, не склеїти, та й немає сенсу. Вона знову лишилася сама.

— Впораюся, — сказала собі Сіма, обійнявши себе руками і дивлячись порожнім поглядом у вікно. – Головне, що маю роботу. Головне, що дуже скоро все зміниться, і всі вони отримають по заслугах. Я й не мріяла ніколи про сімейне життя. І не хочу дітей. Вони лише перешкода. А у кохання… я навіть і не вірю. Просто секс і приємне проведення часу. Зрештою, таких, як Андрій – хоч греблю гати. Ось чому, якщо мільйонер – чоловік, то він може мати сотню коханок. А що, жінка-мільйонер не може мати коханців? Та хоч щоночі?!

Сіма не помічала, що останнім часом почала розмовляти сама з собою вголос. Самотність змушує іноді йти на дурні, запеклі вчинки. Особливо, коли ця самотність триває роками.