Сандра. Поки ти мене ненавидиш

Пролог

 

Кажуть, перше кохання ніколи не забувається. Уточню: воно не відпускає й не перетворюється на гарний спогад.

Це криво зрощена кістка, яка методично ниє перед кожним дощем, і нагадує про себе у ретельно вибудуваному дорослому житті. Перше кохання завжди з тобою. Цілковито недоречний, пекельний, солодкий біль, десь у животі, від постійного очікування… тієї самої першої людини. 

Ти йдеш вулицею, бачиш у натовпі силует зі схожим вигином шиї, знайомим розрізом очей, і все. Серце провалюється, а дихання застрягає в горлі. Ці кілька секунд повністю вибивають із життя.

Саме тоді розумієш з крижаною ясністю: ця рана не загоїться. Вона кровоточитиме до твого клятого останнього подиху.

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше