Самотність

У полоні пристрасті

З тобою граються,

А ти ведешся.

Маніпуляція й брехня.

Від неї істини не видно!

Розвісив вуха

І не знімаєш окуляр своїх.

Лише спокуса, ось тобі й правда.

Вона акторка, візьме кого захоче,

То тепер, захотіла вона тебе.

Ти витрачаєш свої нерви!

Марно, бо їй байдуже!

Це не кохання, це жада.

Згадай, як боляче було тоді!

Чому ведешся досі?

Тепер, коли минули вже роки,

Чому так сильно хочеш ти лишитись?

Чому зачинені очі твої?

Я тебе благаю припини це!

Тебе кохають інші,

Але ти не бачиш.

Я тобі кажу,

Але не чуєш ти.

Тепер поводишся як він

Я справді розумію все

Твоє серце розбито було тоді,

Тому ти інші розбиваєш так.

Хоч це не вихід взагалі, зупинися!Здійснилась твоя маленька мрія,

Ви стали дуже схожі.

Хоча тепер її серце тремтить

А твоє вже не б'ється.

Подобається

#731 в Різне
#107 в Поезія
#988 в Сучасна проза

Відредаговано: 05.01.2025