24.2

- Та ні, що ви. Ми нічого такого не хотіли, просто сидимо, розмовляємо з дамою, - відповіли хлопці, виправдовуючись.

- Ну так ідіть, поговоріть із ким-небудь іншим.

Сусіди спішно ретирувалися, а я з подивом дивилася на свого фіктивного чоловіка.

- Та що сталося, Денисе?

- Кожен чоловік захищає свою власність.

Слово «власність» боляче різануло мене по вухах. Я не звикла вважати себе чиєюсь власністю.

- Я не твоя річ, Денисе, - сказала я похмуро.

- Ти моя дружина, - відповів він, не піднімаючи погляду від тарілки.

- Це тимчасова незручність.

- Що, знову повернулися до улюбленої теми?

- А ми й не відходили від неї.

- Гаразд, оголошую нічию, йде? Вибач, я погарячкував. - Ден взяв мене за руку. - Я думав, що вони чіпляються до тебе, і тому витурив їх. У нас із тобою сьогодні чудовий день, давай не будемо псувати його такими дурницями. Пропоную повернутися до чогось приємного.

Я сиділа, стиснувшись. Я не могла так швидко відійти, але мені дуже хотілося повернутися до того чудового почуття, ніби ми разом, ніби ми сім'я.

- Будь ласка, - продовжив Ден із благанням у голосі, - я хочу загладити свою провину за вчорашнє. Я навіть куплю тобі кекс із родзинками, я знаю, ти їх обожнюєш.

Я мимоволі посміхнулася. Як не старалася, я не могла довго сердитися на чоловіка. Таке кохання, і нічого тут не поробиш.

- Добре, але тільки якщо ти обіцяєш з'їсти його зі мною. - я знала, як він ненавидить родзинки.

- Фу, яка гидота! Ти висуваєш неприйнятні умови, жінко. Але я піду на все, щоб примиритися з тобою.

Незручність минула, і ми накинулися на їжу, бо обидва неабияк зголодніли.

- Слухай, - почав Ден, - тут за рогом дискотека, підемо?

- Я не дуже добре танцюю. Але я із задоволенням послухаю музику.

- Люба, в руках Підбуртного будь-яка жінка починає танцювати.

Я розсміялася, і ми пішли на дискотеку. Я сиділа в куточку з Марком, відпустивши Дена гратися під латиноамериканські ритми. Незабаром до нього приєдналася гарненька блондинка, Ден запитально глянув на мене, але я не заперечувала, і вони продовжили запальний танець у парі. Коли пролунали перші акорди повільного танцю, Ден розвернувся і попрямував до мене, але блондинка схопила його за руку і притягнула до себе. Він знову глянув на мене. Мені хотілося, щоб він відмовив дівчині, але я опустила очі, зробивши вигляд, що зайнята малюком, і Ден продовжив танцювати з незнайомкою.

Десь посеред пісні блондинка опустила голову йому на плече, і мені немов голку встромили в серце. Тільки зараз я почала розуміти, як скучив її чоловік за жіночою ласкою. Зковтнувши, я витерла сльозинку тильним боком долоні, здивовано подивившись на цю непрохану вологу. Так, я дуже хотіла опинитися зараз в обіймах Дениса, але я сама позбавила себе цієї можливості. Коли чоловік повернувся, я вирішила не подавати виду, що мене зачепив цей повільний танець із незнайомкою.

- Ти, схоже, непогано провів час.

- Ти точно не проти?

- Звісно, ні, - збрехала я, вдавано посміхаючись. Я не могла зізнатися навіть самій собі, що мене гризуть ревнощі. - Такі танцюристи, як ти, Дене, не повинні просиджувати штани в кутах, це було б нечесно по відношенню до жінок.

- Мабуть, - відповів Ден, підозріло дивлячись на мене.

Пролунав грім, а з неба, що потемніло враз, сліпуче спалахнуло.

- Дивись-но, блискавка. Навряд чи піде дощ, це було б занадто добре для посівів, щоб повірити.

Немов на спростування його слів, небеса розверзлися і на землю полила справжня літня злива. Марк, який задрімав на руках, прокинувся і додав до загального хаосу свій гучний плач.