Розділ 15. Чому так важко піти? Бар'єри, що утримують в пастці

 Коли хтось чує про домашнє насильство, перше запитання, яке часто виникає: "Чому вона просто не піде?". 

 Цей розділ дасть розгорнуту відповідь на це запитання, показуючи, що рішення піти — це не просто бажання, а боротьба з цілим комплексом взаємопов'язаних бар'єрів. Аб'юзер будує навколо своєї жертви "психологічну в'язницю", стіни якої складаються зі страху, залежності та почуття провини.

1. Психологічні бар'єри: розум у полоні
Ці бар'єри є найпідступнішими, оскільки вони змушують жертву сумніватися у власній адекватності та почуттях.
 – Травматичний зв'язок (Trauma Bonding): Це найміцніша стіна в'язниці. Аб'юзивні стосунки працюють за циклом насильства і примирення. Після акту жорстокості настає "медовий місяць", коли аб'юзер вибачається, дарує подарунки і клянеться в коханні. Ця інтенсивна емоційна "гойдалка" створює хімічну залежність. Мозок виробляє гормони стресу (кортизол) під час насильства, а потім, під час примирення — дофамін. Жертва несвідомо звикає до цього циклу, приймаючи його за "сильну" любов, і відчуває фізичний і емоційний дискомфорт, коли намагається його розірвати.
 – Знищена самооцінка: Постійний газлайтинг, знецінення та критика систематично руйнують ваше почуття власної цінності. Згодом ви починаєте вірити, що ви дійсно "недостатньо хороші", "божевільні" або "ні на що не здатні". Ви починаєте вірити, що не зможете вижити без нього, що "ніхто, крім нього, не буде з вами".
 – Ілюзія контролю та надії: Жертва вірить, що може контролювати ситуацію. Вона думає: "Якщо я буду робити все правильно, він не буде злитися". Це дає ілюзію контролю, хоча насправді вона просто адаптується до його вимог. Ця ілюзія підживлюється надією на його зміни.

2. Соціальні бар'єри: самотність у натовпі
Аб'юзер цілеспрямовано ізолює жертву, щоб вона не мала підтримки ззовні.
 – Ізоляція: Аб'юзер може забороняти спілкуватися з друзями, критикувати вашу родину або змушувати переїхати в інше місто. Ви залишаєтесь наодинці з аб'юзером, і він стає єдиним джерелом вашої "реальності". Без підтримки ззовні, вам здається, що нікому не можна довіряти і нікуди йти.
 – Сором і стигма: Жертва часто відчуває сильний сором через те, що з нею відбувається. Вона боїться, що її засудять, що їй не повірять або що вона "розбила сім'ю". Це заважає їй звернутися по допомогу і змушує мовчати.

3. Економічні та практичні бар'єри: страх перед невідомим
Ці бар'єри є найбільш відчутними, оскільки вони стосуються виживання.
 –Фінансова залежність: Аб'юзер може забороняти вам працювати або контролювати кожен ваш крок у витратах. Він робить так, щоб ви не мали доступу до грошей і не могли самостійно оплатити оренду житла, купити продукти або навіть квиток на автобус.
 –Діти та сімейні обов'язки: Страх залишити дітей без батька або того, що аб'юзер може відібрати їх через суд, є одним із найпотужніших бар'єрів. Жертва часто боїться, що вона не зможе утримувати дітей самостійно.

Історія Марії:
Марія мріяла про власну кав'ярню, але її чоловік, Денис, постійно знецінював цю ідею: "Ти не впораєшся, це надто складно". Він забрав усі сімейні фінанси під свій контроль, даючи їй лише невеликі суми на витрати. З часом Марія повірила, що вона дійсно ні на що не здатна. Коли Денис починав її ображати, вона намагалася відновити спілкування з подругами, але він влаштовував скандали, і її друзі поступово відійшли. "Вони тебе не розуміють. Тільки я можу тобі допомогти", — казав він, і Марія вірила йому. Вона жила в постійному страху, що якщо вона його покине, то втратить все: дім, дітей, і не зможе вижити. Її думки були в'язницею, збудованою зі страху та почуття провини, і вона боялася зробити крок у вільний світ.

 Усі ці бар'єри працюють разом, створюючи потужну систему, з якої надзвичайно важко вирватися. Розуміння цих бар'єрів — це не виправдання, а перший крок до їх подолання. Це усвідомлення того, що ви не слабка, а перебуваєте в складній і небезпечній пастці, з якої потрібно рятуватися.

 Звільнення — це процес, що починається з внутрішнього усвідомлення та пошуку зовнішньої допомоги.