Епілог

 Наступного Різдва

— Ало, любий , може ти нарешті скажеш куди ми йдемо на Різдво? Майже нічого ж не працює!

— Кохана, звісно не скажу, бо це сюрприз!

— Мені ж треба хоч знати, що одягати!

— Гаразд, я веду тебе на побачення!

— Зрозуміла! Через скільки мені треба бути готовою?!

— Скільки часу тобі буде необхідно. Просто набереш мене.

—Дмитрику, я впораюсь за півгодини .

— До зустрічі, кохана!

— Цілую! До зустрічі!

Дана мерщій побігла одягатися. Обрала улюблене яскраве синє плаття, що ідеально сиділо по фігурі, а цей виріз та рукави, що розлітаються робили образ ще цікавішим. Волосся злегка підкрутила і заколола трохи доверху, очі підвела тонко чорною підводкою і нанесла туш, а на  губи нанесла бордову помаду.  Бордові черевички, улюблене темно -синє пальто і можна телефонувати Дмитру.

— Любий, я вже готова. Виходитиму за хвилину.

— Я вже поруч Данусю!

— Гаразд!

— Кохана, ти як завжди неймовірна! Це тобі! 

— Привіт, коханий! Дякую, ці хризантеми як завжди неймовірні!Ти завжди пам'ятаєш як я їх обожнюю!— Дана ніжно обняла Діму і поцілувала в щоку. 

—Я тебе так швидко не відпущу!— сказав і  і пристрасно поцілував уже в губи!

— Любий, на мені ще лишилася хоч трохи помада?!

— Звісно, ти ж обираєш  таку , щоб вона витримувала всі наші поцілунки. Ходімо? Тут недалеко.

— Так.

Неквапливо пройшовши знайомими вулицями , вони опинилися біля знайомої кав'ярні.

— Любий, ти певен що нам сюди. Кав'ярня ж не працює, сьогодні вихідний, я ж вчора в них в інстаграмі читала .

— Так, вони не працюють для всіх. Але не для нас! Ласкаво прошу!— Діма відчинив двері і пропустив її вперед.Кав'ярня була прикрашена різдвяними віночками, але всередині було незвично багато квітів. Набагато більше ніж зазвичай.

— Добрий день! Чого бажаєте?

—  Нам як завжди! Два капучино і два чизкейки! Оплата карткою.

— Оплата пройшла! Сідайте , будь ласка, я принесу замовлення!

— Дякуємо, Вікторе!

— Ось ваша кава і чизкейки. 

— Дякую, Віть!

— Діма, я відійду. Набереш мене.

— Гаразд. — Дмитро потис руку Віті.

—Любий, як ти домовилися , що кав'ярня працює у вихідний?! 

—Ну це було не важко для нас як постійних клієнтів . Та і вмію домовлятися з людьми. Ти ж знаєш.

— Давай пити каву. Ти ж не забула що з неї ж то все й почалося.

— Звісно не забула. Хіба можна забути як трохи більше року тому тут ти хотів забрати мою каву?! — Дана ласкаво усміхнулася, а в очах забігали бісики.

— Ти ж знаєш, що то було випадково. Але ця зустріч точно не була такою! Це моє найбільше різдвяне диво!

— І моє , коханий!

— Ти не проти ще одного різдвяного дива?!

— Що ти маєш на увазі?— запитала Дана. А Дмитро тим часом встав з стільця і повільно опустився на одне коліно. В нього в руках була невелика синя коробочка. 

В Дани аж перехопило дух.

— Кохана моя, Данусю! Наша зустріч то найкраще, що сталося з мною за багато років! Цей наш рік разом був наповнений стількома митями щастя! Але я хочу більше! Хочу прокидатися разом все своє життя. Хочу готувати разом, робити хатні справи, ходити в кіно і театр, фотографувати тебе, гуляти містом і завжди бути поруч! Кохаю тебе аж до краю Всесвіту! Данусю, ти станеш моєю дружиною?

— Таак!— крикнула Дана і кинулась в обійми свого нареченого. На руці опинилася красива  срібна обручка з сапфіром ( така про яку вона мріяла), а губи народили губи Дмитра, що ніжно і водночас пристрасно цілували!

— Кохаю тебе,Дмитрику! Безмежно! Тільки ти міг придумати настільки ідеальну пропозицію заміжжя.

— Ну я подумав, що я не знайду більш ідеального і важливішого місця для нас обох ніж те, де ми познайомились.

— Точно. Ця кав'ярня нас об'єднала. Сподіваюся, що колись ми прийдемо сюди ще більшою компанією..

— Однозначно. З нашими малюками! Думаю їм обов'язково сподобається тераса. Наші малюки матимуть найкращу матусю в світі!

— І найкращого татуся у цілому Всесвіті.

В наших героїв ще багато що чекає попереду. І щастя, і невеликі труднощі. Бо то життя. І не завжди все ідеально. Але щире кохання подолає усе!!