6

- Здається катер зламався! Ми підходимо до острова, - вимовив Джордан.

Він вийшов сам, а потім допоміг вийти Марині.

- Який неймовірно чудовий острів! Не може бути, щоб тут ніхто не жив. Час Робінзонів Крузо вже закінчився! – впевнено сказала дівчина.

Несподівано вона задивилася на невелику зграйку маленьких крабів, які бігли по білому піску. На березі океану біля великих зелених пальм та великої кількості зелені стояла самотня сіра чапля. Усе було таке захоплююче! Чомусь вона вирішила побути трохи хазяйновитою та подзвонила до готелю:

- В нас зламався катер!

Адміністратор щось пробурмотів та потім пообіцяв щось зробити. З почуттям виповненої робити, вона видохнула та запропонувала пошукати людей. Вони разом обійшли острів десь за дві години, але зустріли тільки незвичних ящірок та сполохали яскравих папуг.

- Здається острів таки без людей, - промовила молода дівчина.

Вона вирішила вже не йти серед джунглів, а піти по піску. Вона йшла босоніж по воді, роздивлялася смішних риб - жовтих клоунів, як раптом побачила великого ската недалеко від неї. Невідомо, хто більше злякався. Скат швидко заховався в піску, а вона зойкнула та відскочила назад, не дивлячись куди ступає. Там виявився уламок рифу.

- Моя нога, - жалібно застогнала дівчина, намагаючись роздивитись ногу, яка вже почала кровити.

- Дозвольте мені.

Джордан став на коліно та почав роздивлятися ногу. Заради стійкості Марина поклала обидві руки на його широкі плечі, чутливими пальцями відчувала його напружені м'язи під тканиною його сорочки. У неї перехопило подих, коли його рука обхопила ногу та повільно піднялася вверх до коліна.

Джордан поглянув на неї.

- Дуже боляче?

- Трохи, - прошепотіла вона, зустрівшись з ним поглядом. 

Він піднявся, їх погляди говорили самі за себе. Між ними ніби полихало полум’я, біли блискавки, він притягнув її до себе та палко поцілував. Молода дівчина вимовила лише тихий стогін, немов вже давно її поїдало полум’я пристрасті. Він палко та нестримно цілував її. Джордан ніжно доторкнувся до її пишної груди.

Немов отримавши протвереження, вона різко відскочила від нього.

- Марино, що трапилося? - запитав здивований Сван.

Зараз вже гучніше повторно пролунало запитання від чоловіка на рятувальному катері:

- Агов! Ви там живі?

Вони сіли до катери та їх повезли до готелю, увесь шлях Джордан чомусь мовчав, та ставав все більш сердитим. Дівчина не могла зрозуміти, що трапилося. Та теж тихо мовчала.

Коли вони виходили з катеру Сван кинув до чоловіка від готелю:

- Подивіться її ногу.

Та пішов. Смуглявий рятівник допоміг дійти Марині до медичного пункту, намагаючись з нею поспілкуватися, він говорив щось дивне:

- На тому острові роблять романтичні зустрічі для закоханих, невеликий пікнік чи накривають стіл, а навколо свічки палають. Іноді закохана пара пірнає з аквалангом та насолоджуються красою підводного світу океану. Я спочатку вирішив, що у вас побачення, а виходить ви ногу ушкодили.

Дівчина слухала його в пів вуха, потім їй як блискавка прийшла одна думка, що здається катер не зламався, а він це навмисно так сказав, щоб залишитися з нею на одинці, тому він й був таким роздратованим. Декілька днів Марина не могла знайти чи зустріти на острові Джордана, як не намагалася.