2

 Було не дуже холодно, сніг трохи присипав білим доріжку. Тому прогулянка вечірнім Києвом була дуже приємною, а ще файно світилась новорічна ілюмінація. Поруч біля кафе якась старенька жіночка намагалась продавати файних та трохи кумедних скандинавських гномів, яких скоріше пошила власноруч. Гном мав великий довгий капелюх з пухнастою білою кулькою, на обличчі видно було лише кругленький ніс, а на руках сині рукавиці та він був вдягнутий у синій тулуб. Виглядали вони красиво и дуже святково. Старенька зверталась до усіх перехожих:

- Купить, будь ласка.

Але усі похмуро проходили та опускали погляд. Марина роздивилась її, мабуть жінка не так давно попала у скрутну ситуацію та продає іграшки, бо виглядала чисто та охайно, та трохи стильно для її віку: у білій фетровій шляпі та світлому пальто. Скоріше пенсія дуже маленька, ось і намагається, хоч так вижити. Так подумала про себе дівчини та чомусь вирішила їй допомогти. Та ж не була жебрачкою, продавала цього привабливого гнома за маленькі гроші. Молода дівчина не могла пройти повз такої чарівної новорічної іграшки. Її можна було поставити у квартирі біля банки з ялинковою гілкою, замість діда Мороза  і це було б так святково.

Марина рішуче простягнула купюру за гнома. Та якось лукаво подивилася на неї, віддала гарного гнома і несподівано буркотливо промовила:

- Одне бажання. Не більше.

Від несподіванки дівчина тихо промовила:

- Море...

Перед її очима з'явилось тепле синє море й білий пісок, вона була немов реальна, а потім також раптово зникле. Яке море з її грошима. Яке бажання, якийсь розіграш мабуть для ТіkТоk. Поважна пані ледве посміхнулась та  пішла кудись.

Марина трохи здивувалась, але потім пішла в невелике затишне львівське кафе. Це було так чудово! Вона сиділа в Києві, а здавалося, що відчуває запах запашної Львівської кави. Молода дівчина сиділа біля вікна, пила гарячу каву з вершками по-віденські, та насолоджувалася тільки приготованим круасаном зі солодкою начинкою. Було приємно насолоджуватися тихим вечором, гарною їжею та споглядати за перехожими. Позаду неї закохана парочка тихо розмовляла,  а потім вони почали сварилися на тон вище, що їх було вже чутно. Дуже приваблива дівчина зі світлим волоссям кидала слова в обличчя парубку міцної статури:

- Ми кожен рік їздимо на Мальдіви. Пелюстки мільйон троянд, будинок на воді – це романтично в перший раз, ну ще кілька разів, але це... Знову одне й саме. Подаруй краще...

Хлопець почервонів від люті, та різко промовив:

- Якщо не бажаєш, то нехай перша зустрічна поїде.

Він порвав свій квиток, а потім звернувся до Марини:

- Як тебе звати?

Та від несподіваності одразу назвала себе:

- Марина Варченко.

А потім замовкла, бо не знала, що робити, чи помирити їх, чи сказати, що це занадто коштовний подарунок для незнайомої дівчини. Молодий чоловік вже кудись дзвонив:

- Переоформлюй усе на Марину Варченко.

Кинув їй конверт на стіл та швидко вийшов з кафе.

Білявка підскочила та побігла за ним зі словами:

- Стасе, чекай!

Більше вони не поверталися. Більше хвилини Марина не могла оговтатися від несподіванки, подивилася на гнома, який стояв на столі, а потім заглянула у конверт. Там був авіа білет на Мальдіви, на якому був телефон туристичного агентства. Відмовитися, залишити усе як є, чи погодитися, та поїхати в цю авантюрну пригоду. Спочатку Марина хотіла залишити, як є, потім повернути білет в агентство, може вони передумають. Агентство було недалеко, тому вона швидко доїхала, зайшла в невеликий офіс, та простягнула конверт дівчині менеджеру. Та подивилась на неї та промовила:

- Паспорт!

Молода дівчина автоматично дала. Менеджерка щось вбила, а потім простягнула їй новий квиток на літак зі словами:

- На Мальдівах в Мале Вас зустріне менеджер. Тур у Вас на 9 ночей все включено. Усе cплачено.

До дому вона приїхала трохи збентежена. Подивилася на дату авіа білету, виліт завтра. Трохи поміркувала, а потім прийняла важливе рішення. Вибір зроблено, залишається якась дрібничка – зібрати валізу, відправити повітряний цілунок рідному колективу, повідомити оторопілого шефа, що в неї починається відпустка, та піти у передноворічний світ до теплого моря з посмішкою на обличчі в очікуванні дива.