Глава 2

Міла чи то від стресу, чи то від втоми проспала практично до обіду. Підвівшись з ліжка, вона за звичкою попрямувала на кухню. Але їсти не хотілося. У грудях неприємно шкребло, а в душі панувала спустошеність.

- Отож-бо, говорила мені мама, що зрадника за кілометр видно! А я не повірила, дурепа! - вона плюхнулася на стілець і взяла зі столу телефон, вирішивши змінити мелодію вхідних дзвінків.

Телефон завібрував і мало не випав з її рук - по всій квартирі рознеслася композиція KAZKA «Плакала», а на екрані висвітилося ім'я подруги дитинства — Оксанки.

- Алло, - сумно відповіла Міла.

- Привіт, чого кисла така? Матвій не оцінив твій прикид?

- Оцінив, ще як! Розважався з колегою на нашому ліжку! - розридалася дівчина.

У відповідь з трубки полилася така лайка, на яку Оксанка була здатна тільки в нетверезому стані.

- Де цей гад? - донеслося найкраще з виголошеного.

- Зібрав речі і пішов ... ще вчора.

- І ти сидиш і гаснеш у своїй малогабаритці? А як же Новий рік?

- Вона не моя! І так, сиджу і тухну. А ще роги заважають рухам — куточків її рота торкнулася невесела посмішка. - Який тут Новий рік!

- Так, план такий. Піднімаєшся і несеш свій зад до шафи, а я через дві години на таксі під'їду.

- Навіщо? - Міла дійсно не розуміла, що Оксанці могло стрельнути в голову.

- Ти зі своїм Матвієм всі мізки розгубила! Маринка зважилася на кабалу з Максимом і закочує дівоч — вечір в клубі та новорічну вечірку - два в одному. А якщо вже ти у нас вільна особа, потрібно це відзначити, ну і Новий рік заодно! Тільки не думай, що я прийму відмову! - дзвінок обірвався.

Мілі нікуди не хотілося, але, знаючи подругу, вона швидко піднялася і попрямувала до шафи.

Спільне проживання з Матвієм відклало на її гардероб особливий відбиток: суворі костюми для роботи, спідниці, блузки, всього одні джинси та товстовка. Негусто для гардероба молодої жінки. Вона так хотіла бути красивою в це новорічне свято! А що в підсумку? Зіпсована* сукня, яку, не одягнути, і розбите серце.

Погляд зачепився за вбрання, через яке вони з Матвієм посварилися. Він вважав, що пристойній дівчині недозволено носити подібне. Навіть наодинці він вважав за краще бачити її скромною. Та й їхні особисті стосунки зводилися до одного разу на тиждень без прелюдій і грайливості. Тому ще болючіше сприймалася його зрада.

Міла ніколи не прагнула бути особливо скромною. Їй, як і будь-якій жінці, хотілося ловити на собі захоплені погляди. І якби Матвій тільки натякнув, що його щось не влаштовує, вона б обов'язково змінилася.

Дівчина подумки розсміялася своїй наївності. Чоловік і не збирався вести з нею задушевні розмови. Все до банальності просто - емоцій йому вистачало на стороні.

Впевненим жестом Міла зірвала з вішалки вбрання і дістала замшеві чоботи-панчохи на шпильці. Її накрило почуття ейфорії. Очі заіскрилися, з грудей вирвався смішок. У відносинах з Матвієм вона іноді відчувала себе полонянкою, а зараз ніби вирвалася на волю.

За вікном просигналило таксі - по Оксані можна годинник звіряти. Дівчина посміхнулася своєму відображенню: рівний тон, помада яскравіше звичайного і водостійка туш. Їй пощастило, її природна краса не вимагала зайвих штрихів.

***

До клубу дівчата дісталися швидко. Неонова вивіска «Льодяник» грайливо блимала, заманюючи гостей. У клубній вітрині щосили красувалися ялинкові гірлянди з великими сніжинками.

- Оксано, ти куди мене привезла? — в паніці спитала Міла.

Клуб-бар знаходився в центрі міста - досить популярне місце серед «своїх». Єдине, що неприємно різонуло до душі — це виявився стрип-клуб. І публіка зібралася відповідна.

- Не бійся, тут нас ніхто і пальцем не зачепить — спокійно сказала Оксанка. – Макс - племінник господаря клубу. Ніхто не ризикне потурбувати його наречену або її подруг. Інакше голова з плечей.

Міла поморщилася, але зараз же себе обсмикнула.З яких пір вона записалася в черниці?

Двері клубу відчинилися, і вперед виступив охоронець. Він оцінююче подивився на дівчат, але сказати нічого не встиг.

- У нас бронь на віп-стіл на ім'я Максима! - не даючи йому схаменутися, Оксанка впевненою ходою пройшла повз, міцно тримаючи Мілу за руку.

Дівчата минули коридор з великим акваріумом, вбудованим в стіну, в якому ліниво рухали плавниками золоті рибки.

З холу в зали клубу вело троє дверей. Оксана цілеспрямовано рушила в бік стрип-залу. Мілі залишалося тільки сліпо слідувати за нею і не ставити порожніх питань.

Новорічний декор клубу кидався в очі: велика ялинка, прикрашена іграшками і мішурою, і барна стійка переливалася яскравим світлом численних гірлянд. Столи прикрашали червоні скатертини з новорічною атрибутикою.

Побачивши подруг Маринка заголосила на все приміщення, привертаючи увагу оточуючих.

- Дівчатка, ми тут! - радісно помахала дівчина.

Чоловіки в барі кидали зацікавлені погляди на їх веселу компанію. Офіціантка швидко прийняла замовлення і зникла за дверима кухні. Незабаром їм принесли пляшку текіли і шампанське в подарунок на честь святкування Нового року. У цей момент Міла істерично реготнула, але відступати було вже пізно. Вона не збиралася напиватися і повторювати сумний досвід юності. Але будь-яке застілля завжди може піти не за наміченим раніше планом.

За розмовами і тостами час пролетів непомітно, стіл ломився від різноманітних страв. Маринка радісно розповіла про вибір весільної сукні, а Міла розповіла про огидну сцену з Зіночкою та Матвієм. Дівчата порадили забути про нього і святкувати наступаючий Новий рік.

Світло в залі згасло, і тільки софіти висвітлювали по-новорічному прикрашену сцену. Подруги з цікавістю спостерігали за тим, що відбувається.Біля пілона в очікуванні завмерла стриптизерка, обличчя якої наполовину приховувала маска. Заграла музика. Таємнича незнайомка обвила жердину ногою і закрутилася в крутому танці.