Важка правда

Дівчина аби як дісталася до ліжка. Вона намагалася усвідомити почуте.
Аліна ніколи не ховалася від проблем, тому не дозволяла собі потрапляти під вплив емоцій. У найскладніших ситуаціях потрібно було спочатку розібратися в ситуації, а потім уже вирішувати проблеми в міру їх надходження.
Наступного дня Аліна поїхала до лікаря:
- Ігоре Костянтиновичу, я знаю, що вас просили нічого мені не говорити, але я вже знаю, що швидше за все не переживу пологи. Адже це так?
- Аліна...- чоловік навіть на секунду втратив дар мови від такої заяви молодої та тендітної дівчини. - Та ви маєте рацію, ситуація складна, але...
- Лікарю, давайте без заспокійливих промов. Наскільки все складно? І які маю шанси вижити?
- Добре. Ну, дивіться у вас рідкісне захворювання. Тобто дуже погане згортання крові. Ви пропили препарат, який мав покращити стан, але результату не було. Єдиний шанс це під час операції робити переливання крові, але жодних гарантій вам дати не можу. Скажіть Ви згодні на такі пологи?
- Так - дівчина глибоко зітхнула, якщо це єдиний шанс, тоді пробуватимемо. Але в мене одне прохання нікому не говоріть про нашу розмову. Я вас дуже про це прошу.
- Тоді я вам пропишу препарат, який сприяє кращому прийняттю вашим організмом чужої крові і при цьому не зашкодить дитині. Важливо, щоб у вас не було відторгнення донорської крові. А що стосується Вашого прохання, то звичайно я дотримуватимусь закону і збережу вашу таємницю.
- Гаразд, я готова його пропити.
З цими словами дівчина встала зі стільця і попрямувала до дверей.
- Знаєте, я у вас вірю. І знаю, ви зробите все можливе. Дякую Ігоре Костянтиновичу. - І вийшла з кабінету.
Після того як дівчина вийшла з жіночої консультації, вона твердо для себе вирішила, що не дозволить останні 2 місяці перетворити для себе і рідних на пекло очікування її смерті. Тому щодня вони проживатимуть, наче він останній.