7. Англосаксонські руни

Англосаксонські руни є адаптованим варіантом рунічної писемності, що розвинулися в англосаксонських королівствах у період між 5-м і 11-м століттями н.е. Ця система була створена на основі Старшого Футарка, але включала кілька нових символів, які дозволяли передавати специфічні звуки англосаксонської мови. Загальна кількість рун у цьому алфавіті досягала 33, що значно перевищувало кількість символів у Старшому та Молодшому Футарках.

Характеристики Англосаксонських рун:

1. Розширення алфавіту.
   Нові руни були додані для передачі звуків, яких не було в скандинавських мовах. Це зробило систему більш гнучкою для літературного та адміністративного використання.
2. Магічне та ритуальне значення.
   Як і в інших рунічних системах, Англосаксонські руни використовувалися для створення амулетів, написання заклинань і передбачень.
3. Зв'язок із землеволодінням та законом.
   Ці руни часто використовувалися в офіційних документах, наприклад, для позначення прав на землю, складання угод та запису законів.

Приклади Англосаксонських рун:

1. ᚠ (Феху) — багатство, процвітання.
   Символізує матеріальний добробут та успіх у господарських справах.
2. ᚢ (Уруз) — сила, мужність.
   Асоціюється з фізичною та духовною силою.
3. ᛖ (Ех) — кінь.
   Символ руху, подорожі, гармонії між людиною і природою.
4. ᚩ (Ос) — бог, мова.
   Відображає значення слова, комунікації та мудрості.
5. ᛝ (Інг) — родючість, новий цикл.
   Символ нового початку, креативності та розвитку.
6. ᛇ (Ео) — тис.
   Уособлює смерть і відродження, трансформацію через випробування.
7. ᛈ (Пеорт) — гра, шанс.
   Символ долі, випадковості та відкриття нових можливостей.
8. ᛉ (Еолх) — захист, безпека.
   Відображає енергію захисту від негативу та створення стабільності.
9. ᛋ (Соул) — сонце, світло.
   Уособлює джерело життя, ясність і духовне прозріння.
10. ᛞ (Дагаз) — день, світанок.
    Символізує новий початок, надію та освітлення.

Особливості використання:

• Амулети та обереги.
  Англосаксонські руни часто викарбовували на дереві, металі чи камені для створення магічних оберегів.
• Написи на пам’ятках.
  Руничні написи можна знайти на різних артефактах, зокрема каменях, мечах і прикрасах, які часто слугували посвятами чи магічними заклинаннями.
• Закони та угоди.
  Руничні символи використовувалися для офіційних записів прав власності, договорів і законів.

Значення в магії:

Кожна руна мала глибоке магічне значення. Наприклад, Феху використовувалася для залучення багатства, Еолх — для захисту, а Соул — для пошуку істини й просвітлення. Заклинання на основі англосаксонських рун були популярними серед чаклунів і жерців.

Англосаксонські руни стали важливим етапом у розвитку рунічного письма, поєднуючи функції практичного та магічного використання. Вони не лише збагачували культурну спадщину англосаксонських народів, але й закладали фундамент для подальшого розвитку європейської писемності та ритуальної традиції.