Розділ одинадцятий. Детективна агенція «Руда кішка»

У якому героїня наплювала на все й таки здійснила свою мрію, створивши детективну агенцію, а трохи пізніше найняла на роботу першого співробітника, після чого вирішила, що нарешті настала біла смуга.

Підсумком розмов з Імператором та його найближчими родичами в особі Спадкоємного Принца й Онука Імператора стало те, що Імператор скреготить зубами при згадці про Ліку, точніше не про Ліку, а про ту неймовірну суму грошей, яку він змушений був заплатити.

Спадкоємний принц здригається при згадці імені дівчини.

Тому що, як це не приховували, по Імперії поповзла чутка. Мовляв, якась дівиця, взагалі ніхто й звати ніяк, відмовила принцу. І не просто відмовила, вона послала нашого спадкоємного на... (дуже далеко) у відповідь на його пропозицію руки й серця. У таке мало хто вірив, але

як то кажуть, диму без вогню не буває. І репутація невтомного й пристрасного коханця в принца підзіпсувалася.

Найбільші побоювання викликав Онук Імператора. Малий цілком серйозно вирішив, що зобов'язаний одружитися з Лікою. Оскільки провів з нею ніч в одному ліжку. Аргументи про те, що він був у подобі цуценяти, до уваги не бралися. «Так, я перевертень, але я - чесний перевертень», - заявляв на весь голос хлопчина.

А Ліку час від часу мучила потаємна думка, що будь вона герцогинею, хай навіть захудалого герцогства в районі Туманних Гір, їй не довелося б розгрібати весь цей мотлох, звалений горами по всіх кімнатах особняка.

Утім, яка там герцогська корона. Ліка була неймовірно щаслива від того, що найдорожча для неї у світі людина перебуває поруч, хай і на іншому континенті.

Ліка згадала перший вечір після прибуття тітки Джейн на Едем. Того вечора родички сиділи в невеличкій кімнатці, яку знімала Ліка, і доканчували третю пляшку червоного вина. День непомітно перейшов у вечір, а нехитра їжа на столі лежала неторканою.

Ліка захлинаючись розповідала тітці про те, як провела ці жахливі три роки в цьому світі. Незнання чужих реалій. Постійна боротьба й конкуренція. Неможливість виспатися досхочу. І, нарешті, найголовніше - найстрашніший і найважливіший день для всіх колишніх землян. Головний день для майбутніх перевертнів, який

визначав усю їхню подальшу долю. Найзлощасніший день для Ліки. День проведення Ритуалу Ініціалізації.

Усі зібралися у величезній залі Академії, що нагадувала приміщення кафедрального собору з центральною сценою та рядами лав. На лавах розсілися майже п'ять десятків перевертнів різних видів. Представники практично всіх кланів Імперії. Природно, усі у своїй людській іпостасі. Попереду - окрема лава для викладачів. Трохи осторонь - уся Лікина група з дванадцяти осіб. Емігранти із Землі. Ритуал був досить простий. Випробуваний виходив на сцену, попередньо за ширмою знімав свій одяг і вбирався в легку накидку-туніку. Потім випивав піднесений асистентом кубок зілля, призначеного для розкріпачення психіки, і, нарешті, торкався рукою амулета. Величезна кришталева куля лежала на постаменті в центрі сцени. Наймогутніший спрямований заряд сирої магії від амулета одразу ж ініціював оборот.

Спочатку все йшло звично. Шакал, гієна, чорний вовк. Ажіотаж викликало перетворення Локкі, високого білявого прибалта, на Білого Вовка. Належність до Імператорського клану відкривала перед перевертнем шикарні перспективи.

А дві постійні запеклі суперниці, що змагалися за титул прими в групі, йшли в самому кінці черги. Чи то організатори спеціально так влаштували, щоб затягнути інтригу, чи то вийшло випадково.

Спочатку йшла Йокка, а завершувала процедуру Ліка.

І очікування глядачів були не марними.

Трансформація Йокки викликала справжній шквал емоцій у залі. Куди там Локкі з його Білим Вовком. Уперше за багато років клан Кіцуне поповниться новим членом. Багатохвості, нечисленні руді лисиці-перевертні посідали особливе місце в Імперії. Адже єдині з усіх Магів мали надзвичайно цінований дар. Дар ясновидіння. А тут така удача. Нова Кіцуне, та ще й одразу трихвоста.

І коли емоції в залі вляглися, усі з нетерпінням почали чекати перевтілення останньої учасниці. Настала черга Ліки. Дівчина зрозуміла, що їй уже не викликати такого ажіотажу. І помилилася. Після Ліциної трансформації в залі запанувала гробова тиша. Схоже, деякі перевертні просто злякалися невеличкого рудого звірка, на якого перетворилася Ліка. І вже, у всякому разі, не очікували побачити нічого подібного.

Усі були в шоці. Ніхто не сміявся. Не показував пальцем. Просто робили вигляд, що нічого не сталося.

Викладачі намагалися втішити дівчину, винувато відводячи очі вбік. Але всі чудово розуміли, що без підтримки клану, без кланових Таємних Знань Ліка не могла ні на що розраховувати. Набір найпростіших заклинань на рівні ярмаркових фокусів - оце тепер була її стеля. Щоправда, один старий маг-людина, з-поміж запрошених, підійшов до неї, коли всі вийшли, і дуже проникливо повідав:

- Дитинко, при оборотанні з такою колосальною втратою маси ти маєш володіти позамежно величезним обсягом магічної енергії. - І підморгнув.

Жартівник, чортів. Навіщо їй ця мега-супер-енергетика, якщо шлях у клан замовлений?!

- У той момент моє життя практично втратило будь-який сенс, - стражденним голосом завершила свою розповідь Ліка.

Вона й сама не знала, якої реакції очікувала від улюбленої тітки. Чого б їй хотілося у відповідь на свою трагічну розповідь: краплю співчуття, скупу сльозу і втішне погладжування, охи, ахи й обійми.

Але вже точно не гомеричний регіт:

- Ну, сонечко, ну, мила, ну ти й видала, - витирала сльози, що виступили від сміху, тітка. - Я завжди знала, що в мене цілком незвичайна племінниця. Але не аж настільки. - Давно я так не веселилася, - заходилася сміхом жінка.

Це ж треба! Перетворитися на єдину на планеті кішку. Кішка-перевертень, та ще й руда. Сонечко, ти ж знаєш, що руді кішки - до щастя. А на клани плюнь. Обійдемося. Свій створимо. Не вийде клан - організуємо гільдію. Та що там гільдію, агенцію відкриємо. Детективну. Ти ж у нас дипломований сищик. І в поліції працювала.