ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження. Для повоєнного відновлення економіки України постає проблема забезпечення високого рівня підприємницької компетентності, інтеграції нових технологічних рішень у сфері креативних індустрій для підготовки конкурентоспроможних фахівців, здатних самостійно управляти розвитком свого життя й кар’єри. Сучасні тенденції розвитку і впровадження інноваційних технологій у науці, техніці й суспільстві мають безпосередній уплив на всю мистецьку сферу та працю і майстерність художників, чутливих до суспільних смаків і нових технологічних рішень у галузі культурних (креативних) індустрій, до яких, зокрема, належать візуальне мистецтво (графіка, живопис, мозаїка, муралізм, плакат, стрит-арт, ленд-арт тощо) і дизайн (інтер'єрів, прикладний, графічний, ландшафтний, саунд-дизайн, мода тощо).

Особливістю праці художника-виконавця є її прикладний характер, затребуваний у всіх секторах культурних і креативних індустрій (образотворчому мистецтві, ремеслах, дизайні, моді, видавництві, рекламі тощо). З огляду на це, вітчизняна професійна освіта мистецького спрямування покликана готувати конкурентоспроможних фахівців, здатних самостійно управляти розвитком своєї особистості, життя й кар’єри, спроможних працювати в умовах інтенсивного розвитку малого бізнесу, що потребує від них розвиненої підприємницької компетентності. Художники-виконавці беруть участь у збільшенні обсягів товарообороту креативною продукцією, що позитивно впливає на зовнішню торгівлю. Задля збільшення участі малих та середніх підприємств в експортній діяльності та підвищення рівня їх конкурентоспроможності потрібно забезпечити фахівців необхідними знаннями та компетенціями, які формує сучасна система освіти, сприяти створенню бізнес-інкубаторів, стимулюванню інноваційної діяльності [221].

Глобальні тренди у професійній освіті безпосередньо стосуються і освітньо-професійного ступеня фаховий молодший бакалавр, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти, створення якого було затверджено у 2019 році Законом України «Про фахову передвищу освіту» [176]. Розглядаючи процес підготовки фахових молодших бакалаврів мистецького спрямування до підприємницької діяльності, також потрібно врахувати особливості професійної діяльності художників-виконавців.

Для вивчення особливостей професійної підготовки фахових молодших бакалаврів за кваліфікацією «художник-виконавець» нами було проаналізовано освітньо-професійні програми закладів фахової передвищої освіти мистецького спрямування за спеціальністю 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація». Освітньо-професійні програми (далі – ОПП) забезпечують підготовку кваліфікованих фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем фаховий молодший бакалавр з образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації творів мистецтва, а також професійні кваліфікації, що присвоюються з урахуванням спеціалізацій. У проаналізованих ОПП вказано, що випускнику присуджується ступінь фахового молодшого бакалавра із присвоєнням кваліфікації 3471 художник-виконавець. Фахівці здатні обіймати такі посади, як художник-виконавець, виконавець художньо-оформлювальних робіт, художник-оформлювач, художник-виконавець у різних техніках образотворчого мистецтва в художніх майстернях та на виробництві сувенірної продукції, художник-графік рекламної продукції. Кожен заклад за бажанням може вказувати спеціалізацію (наприклад, графіка і живопис), що становитиме особливість ОПП. У процесі аналізу ОПП також виявлено проблему наявності на офіційних сайтах закладів освіти діючих ОПП, оприлюднена лише частина з них.

Професійна діяльність художника-виконавця залежить від спеціалізації, проте має також і загальні риси. Фахівець має володіти навичками втілення власного творчого задуму в художніх роботах, виконаних із застосуванням різноманітних технік образотворчого, графічного та декоративно-прикладного мистецтва. Він повинен бути здатним створювати продукцію художньо-графічного призначення, зокрема рекламного характеру (афіші, логотипи, оголошення, листівки), а також здійснювати декоративне оформлення сцени або різноманітних заходів.

Крім загальних рис, кожна спеціалізація має свої особливості в залежності від ОПП освітнього закладу. Це обумовлено тим, що спеціальність 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 у переліку галузей знань i спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, а також фахової передвищої освіти, утворена шляхом об’єднання окремих спеціальностей: 6.020205 «Образотворче мистецтво», 6.020208 «Декоративно- прикладне мистецтво» і 6.020206 «Реставрація творів мистецтва». Означену особливість заклади освіти за бажанням можуть вказувати як назву ОПП (наприклад, «Образотворче мистецтво») чи як спеціалізацію.

У своєму творі художник-виконавець будь-якої спеціалізації ділиться власними відчуттями з іншими людьми, встановлюючи емоційний зв’язок автора з аудиторією. Тому робота художника-виконавця є також виявом власного бачення, що не завжди задовольняє комерційні підприємства (рекламні агентства, приватні фірми, видавництва, журнали тощо). Це часто створює певні труднощі у самовираженні митців. Одним зі способів вирішення цієї проблеми може стати відкриття власної справи. Останнім часом з’являється все більше художників, які прагнуть відкрити власну справу, бажаючи не пристосовуватися до нових умов, а жити в них, проявляти ініціативу, виражати себе у вільній трудовій діяльності.

Однією з цілей підготовки до підприємницької діяльності майбутніх фахових молодших бакалаврів за кваліфікацією «художник-виконавець» є підвищення рівня компетентності митців у фінансовій діяльності, що є одним із показників їх рівня готовності до такої ризикованої справи, як підприємництво. Фахівці мають бути здатні до самостійного управління своїм життям і кар’єрою, до відкриття й успішного ведення власного бізнесу.