Розділ 12

- Впевнена, на цьому концерті буде дуже багато красивих та достойних дівчат, котрі можуть стати твоєю обраницею. Якщо не на все життя, то хоча б на сьогоднішню ніч, - чорт забирай... Друге речення теж з мене вирвалося? Так? Воно мало залишитися тільки у моїх думках, натомість вилізає на волю, чим дає привіт Іллі розтягнути губи в задоволеній посмішці.

- Карино, я вже хочу серйозних відносин, - тут же ця усмішка злітає з вуст однокласника і він вже промовляє це цілком серйозно, ніби ми обговорюємо щось надзвичайно важливе. Хоча, сім'я це і я надзвичайно важливо, просто легковажний образ Іллі, котрий зарубцювався у моїй пам'яті ще зі школи, не дає цілком повірити в щирість його намірів. - Але й ніколи не проти просто гарно провести час з красивою та розумною дівчиною.

Ну, ось, практично миттєве підтвердження того, що чоловік ще не визначився стосовно того, що він бажає. Чи Ілля справді готовий до дружини на одне життя, до дитини, до цілісної родини. Чи просто хоче розважатися з дівчатами в ролі завидного парубка.

- Чого тобі й бажаю, - відрізаю всі сподівання однокласника стосовно того, що я можу бути тією красивою та розумною дівчиною, з якої б він не проти провести гарно час. Нагадую йому про те, що ми знаходимося не в однакових сімейних статусах. - Гарного тобі вечора. До завтра.

Я не знаю як ще конкретніше Іллі повідомити, що я не бажаю надалі з ним перетинатися. Це "до завтра" банально просте, але водночас і максимально зрозуміле. Тільки ідіот не зрозуміє цього товстенного натяку. Чоловік не ідіот, він скоріше гравець, який любить високі ставки, де чим важче добитися дівчини, тим йому цікавіше стає й азартніше грати. Якщо не помиляюся, то саме я наразі потрапила під приціл грайливого настрою однокласника... Тому розвертаюся та прямую в ресторан з надією на те, що Ілля більше не наважиться перетнути дозволені межі. І так цих виходів за червону лінію за сьогодні було достобіса. Вистачить!

- Ти де ходиш? Маккарті ось-ось має з'явитися, - Наталі вже в передчутті нашого улюбленого співака. Напевно, вже настільки готова відриватися по повній програмі, що дивлюся оновила свій коктейль і простягає мені інший. Теж новенький. По вінця наповнений рідиною з жовтого, зеленого та червоного кольору. Виглядає апетитно.

- Ілля теж тут, - повідомляю подругу про неочікуваного персонажа на цьому заході й відпиваю свою порцію. Ммм, якраз те що треба! На смак теж ідеально. Коктейль холодний, дещо зменшує градус напруги, який підвищився практично до піка після розмови з двома чоловіками. З двома чоловіками, до яких у мене є певні почуття. З почуттями, з якими я ніяк не можу розібратися.

- Де? - Дівчина тут же починає вертіти головою зі сторони в сторону, ніби вона сюди прийшла заради Іллі, а не послухати свого топового виконавця.

- Десь тут. Загалом, плювати! - А Наталі вгадала з напоєм, він настільки смачний, що я одним махом переливаю в себе вміст стаканчика й ставлю його з такою силою на барну стійку, що той ледве не розлітається на частинки. Настільки мені прикро через те, що спочатку Вадим, а після й Ілля зіпсували настрій перед цим грандіозним концертом. - Пішли на танцмайданчик, поки не зайняли всі найкращі місця. Я не збираюся цілий концерт споглядати потилицю якоїсь фанатки Маккарті.

Чи то у мені говорить вже третій підряд коктейль, чи то через злість на цих двох чоловіків, але я налаштована сьогодні повеселитися й прожити цей вечір так, щоб він запам'ятався мені на все життя. Хтозна, чи ще колись виникне можливість потрапити на концерт мого найулюбленішого співака. А що як це трапиться тільки раз в житті, а я все проґавлю?

Дзуськи! Не проґавлю! Тому хапаю Наталі за руку й тягну її на майданчик, по дорозі розштовхуючи плечима всіх підряд, пробираючись якомога ближче до сцени. До перших рядів. До найвідданіших фанатів.

- Юхуу!!! Таааакккккккккккк!!! - Та навіть найвідданіші фани так не зустрічають Маккарті на сцені, як то роблю я, закликаючи свій ультразвук. Схоже я настільки голосно викрикнула, що декілька дівчат навіть відійшли дещо в сторону від божевільної. Тобто від мене. Ну, і супер, менше народу - більше кисню.

А після і більше місця для моїх танцювальних рухів, оскільки тільки Маккарті починає співати, як мої ноги й руки кидаються витворяти дику джагу-джагу.

- Hello everyone, my favorites! - Варто першій пісні добігти логічного кінця, як чоловік вітається з натовпом, котрий відповідає йому шаленим гулом та грандіозними аплодисментами. Сьогодні зібралися ті, хто за ним і у вогонь і у воду. І якась неймовірна ейфорія виникає всередині мене від усвідомлення того, що я одна з них. Що я тут. На концерті свого найулюбленішого виконавця. Втілюю свою мрію в реальність. Це щось з чимось. Це вау. Це насолода в чистому вигляді. - Before moving on to the next composition, I would like to know - is there a girl named Karina in the hall?

Натовп дещо стихає, натомість чутні верески дівчат, котрі мають ім'я Карина. 

- А ти чого мовчиш? - Ліктем в бік штурхає мене Наталі, не усвідомлюючи, чому я ігнорую питання співака й не подаю ніяких знаків, що я теж відношуся до цієї когорти.

- Тут десятки Карин, з чого б саме мені бути тією самою? 

Подруга розуміє, що це цілком логічно, тут реально достобіса Карин, тож розчаровано зітхає і відвертається до сцени, де Маккарті схоже вирішив переглянути кожну Карину. 

- Ladies, you are all gorgeous, but I need this Karina, - і відійшовши дещо вбік, чоловік вказує на величезний екран позаду нього, на якому через пару секунд з'являюся... Я. Саме я. Це одна з фотографій з моєї соціальної мережі...

- She is here! She is here! Here! - З цього дурману мене витягнули ці крики, які лунали прямо біля вуха й були настільки голосні, що я ризикувала незабаром втратити слух. Цілком та повністю. Але вуха не єдині зазнали атаки зі сторони. Як виявилося, звихнутою дівчинкою, котра горланила як різана, була Наталі. Подруга ще й схопила мою руку й почала нею махати, як вітряком. Тут хочеш того чи ні, але не проігноруєш дану картину. Коли одна дівка стоїть в ступорі, в повному астралі, а іншу ніби гедзь вкусив за одне місце й своїми різкими рухами й викриками намагається притупити цей біль.