Спати ми так і не лягли. Цілу ніч сиділи біля вогнища, розповідаючи байки, жартуючи та згадуючи наші інтернатівські роки.
— А пам'ятаєте, хлопці, як Лев зі своїми посіпаками нам засідку влаштував у садку? — спитав Алекс. Очі його горіли азартом після всіх наших спогадів і веселощів.
— Ще б таке забути, — відповів я.
— Вони потім тиждень із місцевого шпиталю не виходили, — пирхнув Оскар.
— А нічого було! — вигукнув Давид. — Надумали собі, що ми як менші — отже, слабші, і можна нас як боксерські груші використовувати.
— Ага, ось тільки у їдальні потім чергували два тижні саме ми, — додав Марк, криво всміхаючись. — Навіть не знаю, чи вийшло це на краще... Так би, може, хоч відпочили у шпиталі з якийсь тиждень.
На подвір'ї здійнявся регіт.
— Принаймні досвіду корисного набралися, — мовив Оскар, коли сміх вщух. — А то б так і лишилися телепнями.
Так за розмовами ми й не помітили, як ніч поступово почала світлішати. А коли Алекс звернув на це увагу, вирішили взяти пляжні речі й піти до моря, щоб покупатися на світанку, поки пляж ще безлюдний і спокійний.
Вулички були тихими, і загалом місто ще спало. Лише кількох поодиноких людей ми зустріли дорогою — вони, вочевидь, поспішали до праці. Втім, пташки вже розпочали свої трелі і пробуджували світ своїм співом.
Проходячи повз уламок каменю, що стирчав у воді, я бічним зором вловив якийсь рух. Повернувши голову, спочатку думав, що мені здалося, але ні: недалеко від каменю справді борсалася людина, яка, схоже, тонула.
— Хлопці! — я штурхонув Оскара, який йшов біля мене. Усі обернулися на мій вигук.
— Ось же трясця! — вигукнув Давид.
Я в цей час уже скидав із себе одяг.
— Що ти робиш? — гукнув мене Марк.
— Збираюся рятувати людину, звісно.
— Але... — він подивився на камінь.
Я зав'язав на руці нитку із «курячим богом». Ще вчора знайшов достатньо міцну нитку, аби вона не порвалася випадково, і провів крізь отвір, закріпивши вузлом.
— Маю на удачу! Не хвилюйся, часу чекати немає, викличте поки швидку!
— Візьми ось це! — Оскар кинув мені плавальний нудл*.
Я вхопив його і шмигнув у воду, не випускаючи з поля зору постать, яка продовжувала борсатися у воді.
__________
*нудл — це довга циліндрична палиця зі спіненого матеріалу, яку використовують для плавання, підкладаючи під груди, пахви або між ніг.