Розлом Морського Диявола. Перша жертва

Розділ 9

Після сніданку Оскар взявся читати новини та форуми в інтернеті: цікаво було, що з цього приводу думають люди. 

Ми тим часом розділили обов'язки: Алекс мив посуд, Марк прибирав на кухні, а я збирав пляжні речі, які ми попрали і розвісили ще з вечора за звичкою. Давид же вмостився у крісло з виглядом мученика і стверджував, що він на сьогодні своє вже відробив.

— Ой, ну сміх, люди! — Оскар реготнув і прочитав нам, вочевидь, чийсь допис із соцмережі. — «Народ! Ви бачили, що сталося в Д'яребську? Я вам кажу, це жоден метеорит! Це зуб динозавра, і вони повертаються, аби повернути собі владу над Землею! Тікайте в гори і ховайтеся в печерах, хто може!»

— Та це хтось приколюється! — весело відповів Алекс. — Адже не може справді нормальна людина так думати.

— О-о-о, ти маєш слабке уявлення про людей в інтернеті, Алексе, — відповів йому Оскар. — Особливо про тих, хто любить усілякі конспірологічні теорії. 

Я всміхнувся. Це точно, люди часом вигадують щось таке, що й на голову не налізе. І звідки лише ці ідеї беруться?

— Ось, наприклад, на чиємусь дописі з теорією про уламок космічного корабля п'ятсот тисяч вподобань і сто тисяч коментарів. 

— Ого! — вигукнув Марк. — І що пишуть?

— Що іншопланетяни летіли з місією захоплення та підкорення людства, але потрапили в бурю, і їхній корабель розбився десь дорогою, а уламок занесло в Алрожське море.

— Оце так, — посміявся Давид. — А коментатори що?

— Та що? Одні пишуть, що це повна дурня і автору треба перевірити голову, — у кімнаті залунав сміх. — А інші навіть пропонують іншопланетянам притулок і допомогу, якщо вони нарешті, цитую: «поприбираєте від влади цих товстозадих паскуд, які ніяк не нажеруться нашими грошима».

— Це вже схоже на наших людей, — гмикнув Алекс.

— Це точно, — Оскар смикнув куточком губ. — Але є і прихильники цієї теорії. Багато. Втім, так само багато і тих, хто закликає спокійно чекати на офіційні висновки влади.

— Що ж, тоді і ми почекаємо, — промовив я.

Коли із прибиранням та зборами було завершено, ми рушили на пляж, де провели цілий день. Купалися, грали, бігали пляжем та змагалися у вправності плавання.

Повернувшись додому, ми дружно нагадали Маркові про заборговану вечерю. На відміну від учора — сьогодні усі мали звірячий апетит. 

Оскар повідомив про те, що зранку знову обіцяли звернення від поліцейського зі свіжими новинами. Можливо, наступний день принесе хоч якісь відповіді.

 

 

Знайоме вусате обличчя поліцейського дивилося на нас із телевізора. 

— За цю добу нами було проведене комплексне дослідження із залученням спеціалістів різних сфер, — серйозно віщав дядько-поліцейський. — У них взяли участь провідні геологи, геофізики, океанографи та астрофізики країни, які прибули сюди спецлітаками зі столиці. На цей момент версія про уламок небесного тіла вважається малоймовірною, але між дослідниками все ще точаться дискусії, і цей об'єкт потребує глибших досліджень. Відомо лише, що він випромінює потужне електромагнітне поле, яке виводить з ладу усю техніку при близькому контакті. Тому більша частина роботи проводиться з використанням механічних, а не електронних пристроїв, що значно ускладнює та сповільнює дослідження. Робота триває, і остаточні висновки я зможу повідомити лише по завершенню усіх дослідницьких процесів. Але вже відомо, що уламок не становить загрози, не є токсичним чи радіоактивним. Проте все одно, навіть коли ми приберемо загородження — не варто підпливати до нього занадто близько. Тому що через аномальне електромагнітне випромінювання підводне дослідження об'єкта тимчасово ускладнене, і ми не можемо підтвердити його повні розміри.

Обличчя поліцейського змінилося ведучою новин, і Оскар клацнув пультом, вимикаючи телевізор.

— Ось вам і новини, хлопці, — гмикнув Алекс.

— Принаймні відомо, що це не з неба впало, — сказав зі смішком Давид.

— Найімовірніше, — одночасно промовили ми з Марком.

— Ну що ж, побачимо, що вони казатимуть далі, — підсумував Оскар. На цьому ми підвелися і рушили до виходу. Сьогоднішній день, як і попередні, ми планували провести на пляжі, насолоджуючись літом, сонцем і морем.

 

__________

Від авторки: 

Любі читачі! До фіналу історії лишилося не так багато. Додавайте книгу в бібліотеку, ставте вподобайку, якщо історія вам до вподоби і обов'язково пишіть коментарі. А щоб не пропустити оновлення і нові історії — натискайте "підписатися". Дякую вам за вашу присутність ♥︎




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше