Розділ 8

— Хлопці! Хлопці! Давайте сюди! 

Оклик Оскара вирвав мене зі сну, і я різко підскочив на ліжку, не розуміючи, що відбувається. Сьогодні чітких снів я не бачив, але кілька разів мав таке враження, що падаю, і через це постійно прокидався з переляком.   

— Нуж-бо! Скільки можна спати? Новини пропустите!

О, новини я хотів послухати. Отже, репетує Оскар недаремно, треба вставати.

До вітальні я вийшов, коли там, окрім Оскара, були ще й близнюки. Давид усе ще збирався.

— Доброго ранку, — мляво промовив я, і хлопці відповіли так само, по черзі позіхаючи.

— Не жалійся потім, що все пропустив! — гаркнув Оскар і зробив гучніше звук на телевізорі, який увімкнув заздалегідь.

На екрані якраз розгорталася емблема ранкових новин Д'яребська, і вродлива ведуча в суворому костюмі почала випуск.

— З вами ранкові новини Д'яребська, вітаю в нашій програмі. Вчора, після того як вгамувалася одна із найстрашніших бурь за останні десятиліття, місто сколихнула сенсаційна новина. Жителі та гості Д'яребська зауважили в морі кам'янистий уламок, якого там ніколи не було і не мало бути. Що це: падіння метеорита, уламок космічного корабля чи таємна зброя імперій? Розкажемо у сьогоднішньому етері! Наші журналісти побували на місці події й розпитали поліцію та інших спеціалістів.

На екрані з'явився молодий хлопець, який стояв на вже добре знайомому нам пляжі. Позаду нього було видно море і той самий шматок чогось.

— Добрий день! Сьогодні ми з вами стаємо свідками справжньої сенсації! Просто позаду мене знаходиться загадковий уламок, який встромився в море під час бурі і, схоже, вирішив пустити тут коріння.

Юнак-журналіст всміхнувся своєму жарту, а ми з хлопцями перезирнулися.

— Послухаємо, що кажуть експерти.

Тепер на екрані з'явився дорослий вусатий і круглощокий дядько-поліцейський:

— Відомо, що уламок з'явився саме під час бурі. Очевидці стверджують, що почали помічати його верхівку з-під хвиль, поки шторм ще не вщух. Пізніше його стало видно ще краще, аж поки вітер не стих остаточно і цей уламок не показався повністю. Експерти наразі досліджують об'єкт та опрацьовують різні версії. Проте хочемо одразу вас запевнити: жодних космічних кораблів чи таємної зброї! Робочі версії, які опрацьовуються зараз, це: уламок метеорита чи астероїда, або ж — частина підводного скельного масиву, який міг зміститися внаслідок поєднання сейсмічної активності та екстремальних погодних умов. Ми просимо мешканців і гостей Д'яребська не панікувати і стежити за офіційними зверненнями. Поки йде перевірка, ця ділянка пляжу буде і надалі огородженою, але щойно ми впевнимося, що об'єкт не несе загрози — усі обмеження будуть зняті. Дякую, гарного дня.

Обличчя дядька знову змінилося молодим хлопцем.

— Ось вам і офіційна версія подій. Дякуємо поліції та усім службам за їхню сумлінну працю. З нетерпінням чекаємо подальших новин.

— Дякуємо, Вікторе, — на екрані знову з'явилася ведуча в студії. — І до наступних новин. Фермери околиць Д'яребська скаржаться на непомірну спеку та нових шкідників...

Оскар вимкнув телевізор і кинув пульт на крісло.

— Що думаєте? — спитав він, обводячи нас поглядом. Давид уже був у кімнаті, прийшов якраз перед розповіддю поліцейського.

— Та що! Що не зрозуміло нічого, окрім хіба що всього, — буркнув Давид.

— Ну, принаймні точно не іншопланетяни крило від корабля загубили, — нервово хихикнув Алекс.

— Ага, цілком можливо, що це всього лише Морський Диявол ключик загубив, — тихо промовив я, і хлопці, як один озирнулися в мій бік. А я аж зніяковів від такої уваги: — Що?

— Ти знову про це? — Давид зітхнув із виразом страждання на обличчі.

— Просто розглядаю як ще одну версію, про яку поліцейські не здогадуються.

— Така собі версія, — скривився Давид.

— Але ж збіглося все чітко, як у легенді, — заперечив йому Марк, і я кивнув, погоджуючись.

— Звичайний збіг обставин, — потис плечима Давид. — Різне трапляється.

Ми замовкли, кожен думаючи, мабуть, про свій власний погляд на цю подію. Мені чомусь ставало все тривожніше. Можливо, через неякісний сон вже другу ніч. Але я не вважав це звичайним збігом обставин. Усе тут було якось... дивно і не дивно водночас.

Я мотнув головою, проганяючи суперечливі думки.

— Гаразд, друзі, давайте снідати, — промовив Оскар. — Пізніше глянемо ще, що там в мережі пишуть. 

Всі погодились, і традиційно "цуром" обрали жертву для приготування сніданку. Сьогодні ним виявився Давид, на його нещастя. Але хай готує, не все ж тільки їсти й жарти жартувати. Я легенько штурхонув його в плече з хитрою посмішкою і вмостився в крісло. На ситий шлунок і думається краще.