Глава 18.4.

В її очах я побачила страх, але й він тот час вгамувався. Напевно, вона вирішила, що я не представляю особливої ​​загрози та заспокоїлася.

— Виникло одне невеличке непорозуміння, але це все пусте та не варто уваги, — все ж таки відійшла Женев'єва від розгорнутої відповіді на моє питання.

Дівчина поклала руку на власне передпліччя, що означало, що вона стримує певні негативні емоції. На рівні підсвідомості це спроба заспокоїтися та стабілізувати свій стан. Згадка про цю ситуацію справді її збентежила. В даній ситуації важко бути абсолютно точно в чомусь впевненою, але мені здається, що незважаючи на її знання про підозри в зраді її брата, сама вона до цього відношення не має.

— Я сподіваюся, що все повернеться на свої місця та справедливість переможе. — розмова кронпринца з герцогом за моєю спиною припинилася та я зрозуміла, що вони йдуть сюди, — Його Величність Пресвітлий король завжди приймає вірні та мудрі рішення.

— Так, це незаперечне твердження, Коро, — фенікс трохи схилила голову на знак погодження, та пішла на зустріч нареченому, та на мить зупинилась, стоячи до мене боком та додала: — Молодець, ти швидко та вправно вчишся придворному етикету.

Я зробила маленький кніксен, дякуючи за похвалу. В цей момент з будинку вийшов Жак, якого ми чекали. І здається, що він трохи запізнився.

— Де ви були, мсьє Богарне? — суворо спитав де Брієнн, здалося, що прямо у мене за спиною.

Хто б знав, як важко мені себе стримувати, щоб не атакувати кожного разу цього просто-таки нестерпного дракона, коли він так робить. Ніколи не любила, коли підходять зі спини та ще й так, що я його зовсім не почула! Після проведеного на галявині в лісі ритуалу вже пройшло більше ніж достатньо часу та всі мої відчуття ніби вже відновились. А цей... мені іноді здається, що він спеціально так робить!

Не знаю якої реакції він від мене очікував, якщо дійсно зробив це навмисне, але я розвернулася та пішла в бік екіпажу наздоганяти Женев'єву, пройшовши повз нього та навіть не глянувши.

— Деякі... підготовчі етапи дещо затягнулися, Ваша Світлосте, — тим часом відповів герцогові менталіст та спритним шаром теж попрямував до екіпажу.

Через декілька хвилин ми вже стрімко їхали майже повністю відновленими ранковими вулицями Чармівілю.