Глава 18.3.

Усього на збори ми витратили не так багато часу, тим паче, що приходити останньою мені зовсім не хотілося. Як тільки я вийшла на вулицю, то одразу активувала закляття від намокання, Моміль вже навіть звично сиділа на моєму плечі та навіть щось примудрялася находу занотовувати в своєму блокноті.

- Мілорди, - я зробила напівчоловічий уклін, бо все ж таки була вдягнута в більш тренувальний костюм, нехай і урочистий, зі шкіряними штанами та курткою.

Де Брієнн з принцем про щось тихо перемовлялися, але кивнули мені у відповідь, не зупиняючи діалогу. Я й не прагнула до них підходити, багато більше мене цікавила сьогодні Женев'єва. Буквально вчора ввечері до мене дійшли чутки через інформаторів, що справа навколо Люсьєна набрала новий поворот. Подейкують, що він має ледь не пряме відношення до злочинної группи, що іменує себе "Визволителями". Та сама группа скоріше за все влаштувала нещодавно цей "землетрус" та напад на де Летельє-молодшу. Серед останніх подій на них "вішають" ще й напад на спадкоємця, но я тут тільки можу потішитися, що підозри зараз пішли далеко від мене в цьому питанні. Навіть нічого зайвого видумувати не довелось.

Як стверджували мої люди, ця інформація звісно не була ще відкритою, але вони припустили, що юна фенікс повинна була вже про неї дізнатися. 

- Доброго ранку, мадмуазель Фено, - привіталась зі мною дівчина.

По її вигляду важко було встановити, чи засмучена вона, чи ні. Мені зараз треба було акуратно з'ясувати її ставлення до цього всього, в принципі ставлення до арешта брата та подібних підозр в його бік. Чи може вона бути замішеною в цій справі?

- Хотіла б я сказати, що сьогодні гарна погода, але нажаль я цього зробити не можу, - я окинула виразним поглядом крони дерев, що згинались під силою вітру.

Дівчина коротко всміхнулася.

- Ну чому ж, особисто я вважаю, що саме в такі моменти істота розуміє, що природа теж може творити магію, - Женев'єва на мить прикрила очі, ніби перебуваючи зараз частково десь далеко звідси, схоже я її відволікла від якихось особистих думок, - Без усіляких заклять створює вітер, що збиває з ніг та блискавки, що можуть забрати життя в необачних перехожих.

- Цікава думка... - я зробила паузу, - як ти сьогодні спала? Останні події були такими бурхливими та непередбачуваними. Так багато несподіваних новин...

- Дякую за турботу, Коро. Так, ти маєш рацію, останнім часом і дійсно багато чого трапилося, - вона несвідомо почала смикати поділ сукні, але тот час опанувала себе.

Так, зараз вона знов надягне маску відчуженості та я з неї нічого не витягну цікавого. Цього треба уникнути.

- Я досі не можу усвідомити, що обставини склалися таким чином, що я дійсно приймаю зарах участь в Іграх...

Фенікс змінилася в обличчі, а я звісно це помітила. Це тільки підтвердило мої думки про те, що вона думала зараз про брата, бо тільки через його арешт я зараз можу тут знаходитися.

- О, вибач, я не подумала, коли це казала! - сплеснула я руками, - Мені дуже шкода, що це сталося такою ціною...

- Ні, не вибачайся, ти в цьому не винна. То було рішення виключно Його Величності короля, - Женев'єва м'яко поклала долоню на мої нервово зчеплені руки.

На пару хвилин затяглася незграбна пауза. Моміль під час всієї розмови взагалі не зверталася на нас ніякої уваги, все ще креслячи щось та записуючи.

- А є вже якісь новини про Люсьєна? - я зазирнула їй в очі та додала, - Але якщо тобі не комфортно про це говорити, то можеш не відповідати. Я все розумію.