Глава 8.1. Вирок

©Ненсі Астор: «Будь ви моїм чоловіком, я б підсипала вам отруту в чай.» 

©Черчілль: «Мадам, будь ви моєю дружиною, я б цей чай випив.»

— Тоді, завтра вранці, о шостій, я чекаю усіх учасників команди на ранкове тренування, — підтримав ініціативу товариша Даніель.

Краєм ока я побачила, як Женев'єві "сподобалася" така перспектива. Одразу видно, на кого можна не розраховувати в питаннях силових та бойових змаганнь. Але, не зважаючи ні на що, її наречений був невблаганний:

— Нам потрібно перевірити фізичну підготовку Кори та продовжити твої тренування, Женев'єво. Не треба про це забувати. Зараз, після нападу, нам необхідно ще ретельніше підійти до здібності себе захистити.

— Так, я це усвідомлюю, Даніелю, — фенікс тяжко зітхнула.

Далі вечеря набула буденного настрою, та за столом царила підкреслено шануюча та витончено-аристократична атмосфера. Обговорення останніх новин, публікацію нової наукової праці, учасників інших команд... Нічого такого, що я ще не знала або що мені було б корисно, тому, чесно кажучи, я це просто пропустила повз вуха. Мій організм дуже витривалий, але тут вже скоріше діється взнаки моральне навантаження, тому я дуже хочу спати.

— О, Коро, зараз принесуть мій улюблений пиріг, ти просто забов'язана його спробувати! — мадмауазель д'Омон, все ще вимучено, але всміхнулася, — Цю страву завжди готує особистий кухар Його Світлості. Він навіть встиг привезти цього кухаря сюди, до Чармівілю, на весь період Ігор.

До зали увійшла чергова служниця з підносом, на якому красувався гарний пиріг. Вона по черзі почала нам його нарізати – одразу до тарілки, я була останньою, не враховуючи Моміль. І якраз, коли прийшла моя черга, ніж з її рук вислизнув на піл.

— Пані, вибачте-вибачте! — відразу заметушилася дівчина, я зараз же принесу з кухні чистий.

Їй ніхто на це нічого не сказав, здавалося, що ніхто навіть не звернув уваги на цей інцидент. Ну добре, тоді й мені не варто акцентувати на цьому уваги. Дивно звісно, зазвичай до королівської родини беруть кращих з найкращих, але усяке буває у житті. Вже через декілька хвилин вона повернулася з новим ножем та таки відрізала мені той шматок.

Сиділи ми не надто довго та згодом, герцог піднявся із-за столу, даючи тим самим зрозуміти, що вечеря завершена.

— Мадмуазель Фено, а тепер, я запрошую вас до свого кабінету, — він знову запропонував мені свою руку. Що, так сподобалося мене водити? — я розумію, що ви втомилися, тому не займу багато часу.

Моміль кинула на мене чимось занепокоєний погляд, але нічого не сказала та одразу застрибнула на плече до Женев'єви. Принц та Жак лише кивнули наостанок. Слуги дуже швидко прибрали увесь посуд та в кімнаті залишилися лише команда та герцог.

— Мсьє де Брієнн, але ж... — невпевнено звернулася фенікс до герцога, — Кора – молода незаміжня дівчина, вам не можна за етикетом залишатися наодинці в приміщенні...

Яка турбота про мою честь з її боку. Дракон же на це підняв брови.

— Не хвилюйтеся, мадемуазель д'Омон. Мене не цікавить мадемуазель Фено. До того ж, якщо й цікавить, то привиди чутки не розповсюджують, а вся прислуга вже пішла з маєтку.

Я ледь втрималася, щоб не фиркнути на це. А в Женев'єви більше питань не виникало.

Цього разу, ми йшли коридорами зовсім недовго. Якщо всі кімнати постійно міняють своє місцезнаходження, чи залежить їх початкова відстань у відношенні одна до одної від теперішньої відстані зміни? Треба буде подивитися на дозвіллі.

На диво, робоче місце герцога де Брієнна, було дуже затишним. Стіл з темного дерева, великі вікна, книжні полиці, як і стіл, з темного дерева, та різьблений білокам'яний камін. Він запросив мене сісти не за стіл, а на крісла поряд з каміном. Гм, дивний якийсь. Мене не покидало відчуття, що десь мене чекає підстава. Після ритуалу в лісі, який я проводила перед зустріччю з Моміль, до мене вже повернулася магія, це так. Але разом з нею я втратила під час того ритуала ще й низку своїх магічних відчуттів, як рецептори. Якщо я втрачу нюх, я від цього не перестану дихати. Так само і тут, якщо я втрачу свою натреновану здібність відчувати навіть наймаліші коливання магії, від цього я не перестану вміти користуватися магією.

— Як відомо, завтра вранці буде церемонія відкриття Ігор, — почав герцог, — А сьогодні вночі, на Вас, мадемуазель Фено, як і на всіх учасників буде накладено додатковий захист. Діятиме він лише під час Королівських Ігор та максимально вас убезпече. Ось, можете ознайомитись з документами, де детально описано те, проти чого він зможе вас захистити, а проти чого ні, — він дістав з простору та протягнув мені купу бумаг, — Взагалі-то цим повинна була займатися мадемуазель де Летельє, — герцог поморщився, — Але терпіти цю жінку у своєму маєтку в мене наміру нема.

— Добре, дякую, Ваша Світлосте, — я забрала в нього документи, ніяк не прокоментувавши його вислів про де Летельє.

Але усмішка в мене все ж таки вирвалася. Де Брієнн її побачив та, вочевидь, вирішив на цьому закінчити з документами.