Глава 5

Перший тиждень, на жаль, не приніс ен'Дорею жодної популярності в академії. Не дозволив він також набути жодного лікувального досвіду і не сприяв порозумінню з Харрісом. Та й взагалі, все в цьому місті йшло зовсім не так, як Ельг-Таїру хотілося б. 
Почати з того, що знайти постачальника продуктів не вдалося. 
Продуктових крамниць у місті не було - їжею мешканців, що не мали власного господарства, забезпечували селяни з навколишніх сіл. Щоночі вони привозили свої товари на ринок, і, тільки-но розпродавали їх, поверталися додому. Заморочуватися доставкою до академії не хотіли. Та й асортимент кожного продавця був досить обмежений: хтось привозив овочі, хтось м'ясо, хтось молочні продукти. Ен'Дорею ж потрібно було це все разом, до того ж у дуже невеликій кількості. 
У торгових рядах теж була своя специфіка. Там постійно норовили обрахувати чи підсунути покупцеві щось неякісне, при цьому так розхвалювали свій товар, що дракона, який тонко відчував брехню, ледь не корчило від огиди. Ринок він зненавидів уже на третій день. Через це в четвер увечері їм із Магдою знову довелося їсти смажену картоплю. 
У Таїра, як не дивно, це не викликало жодного неприйняття, хоча раніше він вважав, що повтор у тижневому меню це нонсенс. Якби йому запропонували те саме, що й напередодні, він би і дивитися не став, а тут знову з задоволенням з'їв повну тарілку картоплі з салом і подумав, що тепер у нього, нарешті, є улюблена страва.
Магда через брак продуктів не розсердилася, хоча мала на те повне право. Сказала тільки:
- Сачкуєш, столичний. Завтра зранку хоч хліба принеси і яєць. Шинки ще трохи залишилося, омлет на сніданок зроблю.
Вона не гнівалась, але ен'Дорею все одно було не по собі. Якщо дракон з якоїсь причини не може виконати укладений договір, він відчуває дискомфорт, тим сильніший, чим більше невдоволення виявляє партнер. Якщо договір розривається, в аурі винуватця утворюється дірка, закрити яку дуже важко. Мало того, що вона завдає страждань, її бачить будь-який інший дракон і розуміє, що має справу з недоговороспроможною особистістю. Врятуй Милосердний будь-кого від подібної долі! І якщо вже не виходить з покупками, треба терміново вигадати щось інакше.
 В академії теж справи не йшли. Професор Харріс спілкування не просто не прагнув, він навпаки, посилено ховався від колеги. Навіть у лабораторію до себе жодного разу не запросив, хоча мав би проявити гостинність. Секрети свої охороняє, зрозумів Таїр і не став наполягати на більш близькому знайомстві. Тим більше, з голови не виходили слова Магди про те, що Харріс прибитий на всю голову. Чомусь же вона дала йому таку характеристику?
А в лікарському крилі не ладналося тому, що міський люд нового лікаря просто не знав, та й не надто довіряли хворі тому, хто виглядає як студент молодших курсів. Ось і дісталися Таїру пацієнти - троє дітлахів-сиріт з вітряною висипкою, єдині, хто не став заперечувати проти молодого лікаря. А яке лікування при вітрянці? Тільки припікати зеленкою прищики та чекати доки само пройде. 
Студенти теж не поспішали допомагати новому лікареві, хоча за іншими хвостом ходили - навчання на шостому курсі в тому і полягало, щоб якнайбільше вмінь перейняти у практикуючих лікарів. Натомість шепотілися за спиною з ранку до вечора. І вакцина їх цікавила, і магія, і особисте життя ен'Дорея. Багатьох, наприклад, хвилювало питання з ким він спить - з Магдою чи з Ерісою? 
І не хотів би підслуховувати, але ж вуха собі не заткнеш. 

***

Єдине, що примиряло Ельг-Таїра із суворою дійсністю, це щоденне спілкування з Магдою. Вечорами він із задоволенням сидів з нею на кухні, перебирав крупу для ранкової каші, відповідав на нескінченні запитання і сам слухав розповіді про життя, якого ніколи собі не уявляв. 
Найболючішою темою для Магди була, як не дивно, зовсім не відсутність шлюбних перспектив, пов'язаних із втратою репутації. Коли Таїр запитав її про це (не інакше, як заразився нетактовністю від неї ж), дівчина здивувалася:
- Хіба така дрібниця може стати перешкодою для розумного та благородного чоловіка, якщо він покохає мене? А за іншого я і сама не піду, краще в дівках сидітиму!
Таїр не поділяв її впевненості, адже він виріс у суспільстві, де репутацію ставили на чільне місце, а благородство визначали за походженням, а не за вчинками, але дівчину переконувати не став. Він вже зрозумів, що в тому середовищі, де мешкала Магда, і де зараз мимоволі опинився він сам, існують власні правила пристойності, етикет і традиції. 
Більше, ніж за себе, ця дивна дівчина вболівала за долю викраденої сестри. 
- Дракон забрав її десь недалеко, можливо навіть тут, у Гірському Стражі сховав. Листа я від неї отримую щороку, але сама їй не відповідаю, а вона знає про всі мої справи так, ніби щодня у віконце бачить. Гражина пише, що дракон її не злий і навіть одружитися з нею хотів, але не дозволили йому свої ж. А з дому не випускає, бо дуже за неї боїться, береже наче скарб. Я б не змогла постійно вдома сидіти, а вона не проти, адже завжди була домосідкою. Дізналася б хто він, пішла б і попросила, щоб хоч побачитися нам дозволив. Але крім тебе і Харріса інших драконів тут немає, а викрадач - це точно не Харріс, його я під будь-якою личиною впізнала б.
Тобто Рітцеля вона не підозрює? І про те, що він також дракон, не здогадується. Звичайно, він сильний маг, замаскувати свою сутність йому не важко. Чи може він бути тим самим викрадачем? Про нього в драконячому суспільстві майже нічого не знали, окрім того, що сильний маг-цілитель, одинак ??і соціофоб.

***

У п'ятницю робочий день в куті морових пошестей завершився скандалом. Старший лікар, просто в коридорі, кричав на студентів:
- Навіщо ви притягли його сюди?! Йому місце у хірургії, а не тут! В крайньому випадку, нехай Пліс забирає його до себе, в загальний кут!
Хворого привели Еріса та Ніл Мозес, ще один сусід Ельг-Таїра, який мешкав в одній кімнаті з Маріусом.
- Але, фер Мінос, - виправдовувалася Еріса, - фер Пліс теж не прийняв його, а в хірургії немає жодного вільного ліжка. І оскільки у нього кривавий пронос, ми подумали, що у вас можна було б залишити його до понеділка.
- Кривавий пронос! - пирхнув Мінос. - Ще би вигадали, що у нього холерська хвороба! Та в наших краях подібного вже років із двісті не траплялося! Геморой у нього! Або тріщина у прямій кишці. І визначити це можна було за допомогою пальця! Так і скажіть, що ручки бруднити не хотіли! Все, забирайте вашого недоумка і не заважайте мені працювати. Немає в мене місця! Тягніть його назад до Пліса!
- Та як ви смієте принижувати хворого! – не втрималася Еріса. - А ще лікар!
Пацієнт, зовсім молодий хлопчина, але дебелий, міцний, розгублено озирався і мугикав щось незрозуміле. Невже німий? Так, дійсно німий, і здається, він не розуміє, що відбувається. Чи розуміє? В очах хлопця стояли справжні сльози. 
Якби він не був таким міцним на вигляд, Таїр припустив би, що його зґвалтували, але з подібними кулачищами він від будь-кого відіб'ється. Втім, насильство може набувати різних форм, а люди з важкими вадами особливо беззахисні. 
Студенти підхопили свого пацієнта під руки та повільно повели до виходу. Той був настільки слабкий, що ледь перебирав ногами.
- Казав я Магді, що нічого не вийде! Плюс і Мінус - одного поля ягоди, а Харрісу на все начхати, крім його вакцини, - бурчав при цьому Мозес. - Не вдасться нам залишити Михася у лікарні, навіть якщо ми з тобою вдамо із себе повних ідіотів! І вона не вмовить ректора, його, скоріш за все, і вдома немає. Даремно вона це все затіяла.
Це що, вони свідомо припустилися помилки в діагностиці, щоб залишити хлопця в лікарні? І цей план розробила Магда? Мабуть, ніщо не змогло б заінтригувати Ельг-Таїра сильніше. 
- Хвилинку, - зупинив він студентів. - Я хочу оглянути вашого хворого.
У цей момент вхідні двері відчинилися і в коридор влетіла Магда, захекана, почервоніла, з якимось папірцем у руці. 
- Ось! Фер Амадеус дозволив залишити його тут до понеділка і супозиторії з живицею та маслом обліпихи дозволив видати. А далі вже все на розсуд Харріса. Фух, ледве встигла, він уже йшов. 
Еріса вихопила в неї папірець, і, гордо піднявши голову, попрямувала до кабінету Міноса. Тепер тому, хочеш-не-хочеш, доведеться виділити бідоласі ліжко. 
А Таїр відчинив двері свого кабінету і сказав:
- Заходьте. І ви, раті Брайс, також. Хворого вкладіть на кушетку, а самі розповідайте.