Розділені

Пролог. Сімнадцять років назад.

    Чому я все ще тут? Невже моїх дітей дійсно більше нема?

    Я не можу в це повірити... Не може лиш одна людина зробити це! Не може лиш одна людина зруйнувати все моє життя!

— Ти якийсь дивний сьогодні. - Каже вона, а я лиш витягую волосся з голови, намагаючись змусити себе повірити в те, що вона не права.

   Чую, як спускається моя третя донька. Я все ще батько, я все ще повинен бути для неї самим сильним у житті.

    А хто буде самим сильним для мене?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше