Розділ 10

Порожнє поле в профілі Ерісa Вейла протрималося чотири години сімнадцять хвилин.

Потім Світ 17 помітив.

Не через шпигуна.

Не через донос.

Не тому, що Медіатор передумав приховувати.

Просто людина, яка десятиліттями була частиною системи стабільних рішень, раптом перестала давати системі відповідь.

Для Світу 17 цього вистачило.

О 03:41 за місцевим часом Еріс отримав повідомлення.

Воно складалося з шести рядків.

ВИЯВЛЕНО ТРИВАЛУ НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ БАЗОВОЇ ВОЛІ.

ТРЕТІЙ ЕТАП: НЕПОВНА ВІДПОВІДНІСТЬ.

ПРИЧИНА: ЗОВНІШНІЙ КОГНІТИВНИЙ ВПЛИВ — МОЖЛИВИЙ.

ОЦІНКА БЕЗПЕКИ: ОБОВ’ЯЗКОВА.

КОРЕКЦІЯ: РЕКОМЕНДОВАНА.

І останнє:

ПРАВО ВІДМОВИ ТИМЧАСОВО ПРИЗУПИНЕНО ДО ВСТАНОВЛЕННЯ ЗДАТНОСТІ ДО НЕЗАЛЕЖНОГО РІШЕННЯ.

Еріс прочитав повідомлення тричі.

Потім почав сміятися.

Не тому, що було весело.

Просто тому, що вперше у своєму житті він побачив усю проблему Світу 17 в одному абзаці.

Його право відмовитися призупинили, щоб перевірити, чи здатен він самостійно відмовитися.

Рейн прокинувся від дзвінка.

— Варр.

Голос Ерісa.

Рейн відкрив одне око.

— Якщо ти зараз хочеш знову говорити про філософію...

— За мною йдуть.

Друге око відкрилося одразу.

Через вісім хвилин Рейн уже натягував броню.

Кіара стояла біля дверей.

Повністю одягнена.

З пістолетом.

— Ти коли спиш?

— Коли ти не створюєш дипломатичних криз.

— Це не я.

— Поки.

Він подивився.

— Тобі можна.

— Я знаю.

Еріс був не на білому кораблі.

Він сидів у маленькій кав’ярні біля центрального транспортного вузла Арес-Тала.

Перед ним стояла недопита чашка.

Рейн зупинився.

— Серйозно?

— Що?

— За тобою йде ціла цивілізація, а ти п’єш каву.

— Я не знаю, чи ціла.

— Краще.

Кіара сіла так, щоб бачити обидва входи.

— Скільки часу?

Еріс:

— Перша група оцінки прибуде через двадцять дві хвилини.

— Група оцінки?

— Медики.

Рейн:

— Озброєні?

Еріс мовчав.

— Еріс.

— Супровід буде.

— Скільки?

— Не знаю.

Рейн:

— Нарешті.

Він поклав перед ними повідомлення.

Кіара прочитала.

Зупинилась на останньому рядку.

— «Право відмови тимчасово призупинено».

Еріс:

— Так.

— Ти погоджувався на таку умову під час третього етапу?

Пауза.

— Так.

Рейн насупився.

— Що?

— У процедурі є пункт аварійної оцінки.

— Якщо в людини виникає стан, який може бути наслідком зовнішнього втручання, її попередня стабільна воля має пріоритет до перевірки.

Рейн:

— Тобто минулий Еріс дозволив системі не слухати майбутнього Ерісa.

— Так.

— І тепер ти проти.

— Так.

— Чорт.

Це було не так просто, як Рейн хотів.

Не викрадення.

Не чистий примус.

Еріс сам колись погодився.

Очевидно.

Конкретно?

Оце вже інше.

— Ти розумів, що пункт може означати примусову корекцію? — запитала Кіара.

— Теоретично.

— Не теоретично.

Еріс дивився.

— Ні.

— Тоді згода була неповною.

— Можливо.

Рейн підняв палець.

Еріс:

— Мені можна.

— Чого ти хочеш зараз? — запитав Рейн.

Еріс не відповів відразу.

— Не хочу корекції.

— На скільки?

— Що?

— Назавжди?

— Не знаю.

— На добу?

— Так.

— На годину?

— Так.

— Хочеш, щоб ми захищали тебе силою?

Еріс завмер.

Оце було складніше.

— Не знаю.

Рейн:

— Добре.

Кіара:

— Йому можна.

Еріс:

— Я хочу просити тимчасовий захист «Ардена».

Рейн:

— Притулок?

— Не знаю, яке у вас слово.

— У нас зараз багато нових слів.

— Я хочу місце, де мене не скоригують, поки я сам не вирішу, що робити із суперечністю.

Кіара:

— Із можливістю піти?

— Так.

— Навіть назад до Світу 17?

— Так.

Рейн:

— Тоді йдемо.

Еріс:

— Це все?

Рейн:

— Ні.

Пауза.

— Тепер починається погана частина.

Лія відповіла першою.

— Якщо «Арден» прийме його добровільно, це корабель Астреї.

— Так.

— Світ 17 може вважати це викраденням їхнього посадовця.

— Він сам просить.

— Для них його здатність просити зараз оскаржена.

Рейн:

— Саме.

Лія:

— Я не кажу не приймати.

— Тоді?

— Кажу: якщо приймаємо, не робимо вигляд, що це не політичний акт.

Рейн видихнув.

— Приймаємо.

Лія:

— Це не твоє рішення.

Він завмер.

Правильно.

— «Арден».

Свідок відповів майже одразу:

— Я слухаю.

— Еріс просить тимчасово залишитися на борту без корекції.

— Він має право покинути корабель у будь-який момент?

— Так.

Еріс:

— Так.

Свідок мовчав.

Потім:

— Я погоджуюсь.

Пауза.

— Але не як територія затримання.

— Як гість.

— Добре.

Кіара:

— Тоді рухаємось.

До «Ардена» вони не дісталися.

На центральному транспортному вузлі їх чекали.

Не білі.

Тель-арська поліція.

Шість людей.

Зброя опущена.

Командирка підняла долоню.

— Еріс Вейл?

— Так.

— На ваше ім’я є запит Світу 17 про медичне транспортування.

Рейн:

— Запит чи ордер?

Жінка подивилась.

— Запит.

— Тоді?

— Я повинна повідомити.

Еріс:

— Повідомили.

— Так.

Пауза.

— Ви маєте право продовжити рух.

Рейн:

— Серйозно?

Командирка:

— Ви очікували, що ми вас заарештуємо?

— Трохи.

— Дарен Коул просив.

— А?

— Суд відмовив.

Рейн усміхнувся.

— Я починаю любити ваші суди.