Розділ 2

Емма Картер

Дитинство Емми пройшло в затишку маленького містечка неподалік Ешфорда. Її батьки, прості й люблячі люди, завжди намагалися дати доньці все найкраще. Але мало хто знав, що за їхньою доброзичливістю ховалися таємниці — її батько колись працював на впливову родину, що займалася темними справами.

Ще у підлітковому віці Емма почувалася чужою в своєму домі. Таємні дзвінки, шепоти за зачиненими дверима, неспокійні погляди батьків — усе це лягло тінню на її світ.

Саме тому мистецтво стало для неї порятунком: малюючи, вона могла втекти від реальності і почати вірити у краще.

Коли вона зустріла Луку, він здавався світлом у її темряві — людиною, здатною полюбити її такою, якою вона була.

Лука Беннет

Лука — син багатого бізнесмена, вихований у світі влади та грошей. З дитинства він бачив, як його батько знищував конкурентів, будував імперію і не зупинявся ні перед чим.

Та в серці Луки ховалася інша мрія — бажання кохати і бути коханим по-справжньому, а не за гроші чи статус.

Коли він зустрів Емму, її простота і щирість розбили його холодну броню.

Проте старі тіні родини переслідували його: бізнес-партнерка Кетрін, яка бачила в Луку лише інструмент, і таємнича Софія, детектив, що колись мала з ним роман і тепер не могла йому довіряти.

Кетрін Морган

Вродлива, розумна і безжальна, Кетрін прийшла в компанію Луки як партнерка, але завжди плекала власні плани.

Вона не вірила в кохання, лише в силу і контроль. Її минуле було покрите мороком: втрата близьких, зрада і жага влади сформували її непохитний характер.

Кетрін бачила в Еммі загрозу — не лише для бізнесу, а й для Луки. Вона готова була піти на все, щоб усунути конкурентку.

Софія Брукс

Детектив із гострим розумом і холодним серцем. Вона знала Луку краще, ніж будь-хто, адже їхні стосунки були заплутаними і болючими.

Софія не могла дозволити собі довіряти, бо за кожним кутом відчувала змову і зраду.

Вона була одночасно союзником і ворогом Луки — іноді допомагала, іноді стояла на його шляху.

Нові персонажі

— Ребекка Грей — колишня кохана Луки, яка несподівано повертається в його життя з власними таємницями і планами. Її поява підриває вже хиткі відносини Луки й Емми.

— Маркус Вейн — загадковий ворог, бізнесмен із тіньовим минулим, що хоче захопити компанію Луки і не гребує нічим — від шантажу до насильства. Його мотиви залишаються загадкою.

Драма і конфлікти

Між Еммою та Лукою виникають перші тріщини — недовіра і ревнощі роз’їдають їхню любов.

Кетрін і Софія вступають у небезпечну гру союзів і зрад, кожна вважаючи, що саме вона контролює ситуацію.

Ребекка починає маніпулювати Лукем, викликаючи у нього сумніви і сум’яття.

Маркус із тіні спостерігає і готує удар, який може зруйнувати все.

Зустріч у ресторані "Verona" (ніч, дощ, спалахи блискавок)

Емма сиділа за столиком біля вікна, спостерігаючи, як дощ б’є по склу, ніби хтось зверху теж плаче. Лука запросив її сюди, сказав, що має щось важливе розповісти. Вона відчувала холод у грудях — той, який з’являється перед бурею.

Двері ресторану розчинилися — увійшов Лука. Виглядав виснаженим. Але не один.

Поруч з ним йшла жінка в чорному пальті, з рудим волоссям і крижаним поглядом. Її очі миттєво зустрілися з очима Емми.

— Це Ребекка, — сказав Лука тихо, сідаючи. — Мені треба, щоб ти почула її.

Емма застигла. Її голос був ледь чутним:

— Це… твоя колишня?

Ребекка сіла без запрошення. Вона не зводила очей з Емми, її голос був ніжним, але кожне слово — отруєне:

— Колишня? Можливо. А можливо, єдина, хто завжди говорив йому правду.

— Навіщо ви тут? — Емма зціпила кулаки.

Лука:
— Еммо… Ребекка має стосунок до того, чому я тоді зник.

Ребекка (зі зловісною посмішкою):
— Я врятувала йому життя. А потім спостерігала, як ти закопуєш себе в образу, не знаючи, що твоя "любов" вмирала в іншому місті, поки я витягала його з болота зради.

Емма завмерла. Її голос задрижав:

— Ти брешеш…

Ребекка:
— А ти думаєш, чому він повернувся саме зараз? Через почуття? Чи тому, що твоє ім’я спливло в досьє Маркуса Вейна?

У той момент двері знову відчинилися — з дощу увійшла Софія, детектив, промокла до нитки, з жорстким поглядом і текою в руках.

Софія:
— Досить театрів. Емма, в тебе є право знати все. Бо через тебе можуть загинути ще люди.

Софія відкрила теку на столі. Фотографії. Документи. Підписи. Копії угод. Фото Ребекки в компанії… Маркуса Вейна.

Софія:
— Ребекка — не просто колишня. Вона працювала на Вейна. І саме вона витягла Луку, щоби він підписав передачу частини компанії. Лука був зламаний. Його тримали в заручниках психологічно. Я вела справу три роки.

Емма:
— Ти… підписав?

Лука (тихо, з болем):
— Так. Я втратив контроль. Але я повернувся, щоби боротися. І щоби сказати тобі правду.

Ребекка (сміється):
— Він хоче вдавати героя, але ти навіть не уявляєш, як він благав мене не повертати його до цієї бруду. Він… зраджував тебе. Зраджував себе.

Наступного ранку. Лука приїжджає до офісу. Його охоронець Брендон лежить мертвий при вході. У кабінеті — вибуховий пристрій. Хвиля удару зриває скло, уламки летять, дим застеляє простір.

Лука вижив. Але втратив частину слуху. А головне — більше немає серверів, немає доказів проти Вейна. І хтось передав йому записку: