10

Ще тоді, від’їжджаючи із того міста вони домовилися про проведення 3 – х концертів у Польщі. Велика кількість українців, які живуть і працюють у східних воєводствах та поляки, які бачили їх виступи на різноманітних фестивалях хотіли їх бачити у себе. Хлопці радо прийняли пропозицію, оскільки це давало можливість поділитися своєю творчістю із закордонними глядачами. Ніби спробувати свою музику на європейськість. Закордоні гастролі у них мали відбутися вперше. Перебувати там передбачали тиждень. Три концерти та один виступ в одному із нічному клубів Кракова. Хлопці місяць готувалися до поїздки. Оновили аранжування деяких своїх хітів. Добавили нові композиції. Дві з них мали стати прем’єрними саме на цих гастролях. Ті нові рокові балади написав Алєкс, натхненний перебуванням у тому місті. До цього часу у них не було подібного стилю. Нові композиції були вдумливіші, більш спокійні чим попередній репертуар. У мелодиці відчувався сум, прагнення, якийсь потужний натиск енергетики і разом з тим спокій і врівноваженість музики. Він дуже пильно виписав кожну ноту. Вдумливо і ніби комусь. Хлопці жартували, що Алєкс таки доходився по тому місту. Хтось таки запав у серце.

- Дивися старий, щоб то часом не було повернення Лєри,- попереджав Макс, - а то, ще одного твого депресивного року гурт не витримає,- веселився товариш.

Алексу не йшла із голови та художниця. Її картина, така відверта,  ніби оголена. Так оголюються у мистецтві , малюють чи пишуть поезію лише для себе, у тих випадках коли не можуть у чомусь зізнатися вголос. Та картина мотивувала Алекса на написання нових композиції для гурту. Дала поштовх для роботи над його класичним твором, який уже був на завершальній стадії. Сильні пережиті емоції прискорили процеси формування ідей у матеріал. З ним таке було вперше. Як правило він завжди був каталізатором процесів, як у гурті так і у житті інших людей. Він планував показати свій твір хлопцям десь за місяць, коли відшліфує його, немов майстерний ювелір свій діамант. Твір не мав назви. Це дивувало, оскільки зазвичай назва його композиції виникала раніше чим починав роботу над написанням.

У дні коли Алєкс не був зайнятий у гурті та не було натхнення працювати над твором він гуляв Києвом. Відшукував енергетично подібне місце, яке б дало нових, світлих думок до завершення твору. При усій величі столиці, при усьому пафосі та архітектурній збалансованості дивної старовини і модернового, не завжди, доречного стилю, він не знаходив очікуваного натхнення. Навіть Дніпро, своєю могутністю, менше стимулював, як та тиха річка у тому місті. Дивне місто!

 Дивна жінка! Часом він думав про неї, як про марево, яке привиділося після втоми чи алкоголю. Надто легка, ефірна і якась не правдоподібна. Він навіть не міг пригадати її обличчя. Її тіло, яке воно? Чи струнка, худенька, які у неї ноги, груди. Він не міг її пригадати усю. Лише зелено – глибокі очі, наповнені сумом і таємницею. Від неї випромінювався спокій у кожному слові, кожному погляді. Алєкс не бачив її у день. Він не може тембрально пригадати її голос. Але він на усю силу свого серця і душі відчуває її. Її сум і допитливу цікавість у погляді тоді у сквері. Він пригадав, як у сквері, говорив із нею і не міг позбавитися відчуття, що вона зараз піде. Залишить його стояти посеред скверу, не дасть можливості договорити. Ніби ж стоїть і слухає, відповідає, але таке відчуття, що вона не зовсім тут, поряд нього у тому ж місці. Чому вона не прийшла до галереї тоді як і обіцяла? Чому сказала, що прийде? А Любі заздалегідь повідомила, що від’їжджає! Хоча, напевне, як і інші люди, коли їм до чогось не цікаво не надають особливого значення словам і обіцянкам. Алєкс і сам бувало після концерту, коли емоції зашкалювали запрошував дівчат на зустрічі, але не приходив. Не із – за того, що йому та людина не подобалася. Просто емоції миналися і він не розумів змісту тієї зустрічі. Так це не ввічливо, хтось же чекає. Можливо, чекає сповнений надій. Але таке життя і своє завжди бере верх над суспільними правилами чи інтересами інших… Можливо, така ж ситуація відбулася і з ним.

 Алекс напевно знав, що мусить зрозуміти чому вона не прийшла! Мусить побачитися і поговорити про все. Він багато хоче їй сказати. Про її очі, картину, сум і легку, обережну ходу. Він прагне тієї зустрічі, більше ніж будь – коли хотів побачити когось. Він хоче побачити Марію і з’ясувати для себе усі деталі. Вперше він був так налаштований на рішучі кроки у своєму житті. Обдумував до найменших подробиць слова, які їй скаже. Уявляв як зайде в галерею, вона сидітиме за столом. Він підійде до неї, заведе розмову про картини. Розповість про вплив її творчості на його успіхи у музиці. Запросить прогулятися містом. Покаже їй ті місця, які найбільше облюбував. У сквері скаже, що думає про неї увесь час після того як поїхав з їхнього міста. Лишень не було відомо, коли та зустріч відбудеться і чи відбудеться взагалі. Можливо вона відразу відмовить по лише їй відомим причинам.

Марія завершала картину. Вона стояла на кухні своєї квартири. Фіранки були зняті із вікна. Вікно розчинене. Легкий травневий вітер влітав у кухню, куйовдив Маріїне русе волосся і задоволений вилітав із квартири. Вона стояла проти мольберта у джинсах які увібрали у себе усе розмаїття фарб. Колись біла футболка також була обмальована фарбою. Марія задоволено дивилася на картину. Їй вона дуже подобалася. Картина передавала усі деталі стану душі художниці. Кружка прохолодного ромашкового чаю без цукру стояла на підвіконні. Від часу коли Марія не змогла побачити Алєкса пройшов майже місяць. За цей час вона часто згадувала того дивакуватого музиканта. Згадувала його сірі очі та міцні руки. Вона не могла згадати його обличчя, статури, не могла тембрально згадати голос. Але вона його відчувала. Вона вірила у те, що зустріч відбудеться і вона зрозуміє, чи значить він щось у її житті. Відчує це! Їй імпонувало те, що він так детально захопився картиною. Що він так чітко відчував ту самотність, яку Марія зображала там. Те очікування кохання і смутку розлуки. Марія була впевнена, що картина могла зацікавити лише людину, яка мала подібні емоції. Вона жила тією зустріччю і не була впевнена, що вона відбудеться.