Роковий день: Обмін силами тьми і цілительства

Розділ 18: Лід у венах

---

Північний Скірдан. Замок Морокрай. Тронний зал.

— ВОНИ… ВТЕКЛИ?!

Гримнув голос, що змусив усі стіни здригнутися. Срібні канделябри захитались, наче дерева на бурі.

Чоловік у чорному мундирі з розрізами на плечах, з довгим білим плащем, що тягнувся позаду, вдарив кулаком об мармуровий стіл. Кров хлюпнула з розсіченої шкіри, але він навіть не моргнув.

Лорд Северіс Ельдаріус, брат Морани.

Його очі були як застиглі льоди — блискучі, жорстокі, позбавлені жалю. Зі скронь спадало попелясте волосся, а чорні рукавички вже потріскалися від стислої люті.

— Ви мали один шанс. ОДИН! — Його голос більше не підвищувався. Став навпаки… небезпечно тихим. — І ви дозволили… їй утекти.

Навколо — тиша. Навіть тіні на стінах здавалося боялись поворухнутись.

— Вона… використала магію побутового предмета, сковорідку, мій лорде! — пролепотів один із стражників, що стояв, тремтячи, біля входу.

— Сковорідку?! — прошипів Северіс, примружуючи очі.

Стражник лише кивнув, намагаючись не ковтнути язик.

— І мої бійці… мої елітні тіньові гончі… впали від СКОВОРІДКИ?!

Він підвівся.

Усі навколо інстинктивно відступили на крок.

— Вона не просто сестра, — тихо сказав Северіс, дивлячись у вікно, де мерехтів похмурий горизонт Скірдану. — Вона — носій сили, яка мала бути... МОЄЮ!

Тиша зависла, мов перед бурею. Двоє вартових у тіні обмінялися переляканими поглядами.

— Це… це що, нова зброя? — Якщо так — я завтра йду в крамницю і куплю собі пательню.
— Може, ще й чайник візьмеш?..
— Ага. Раптом Мора почне битись посудом — я хоча б відстрілюватимусь каструлею! 
— Тсс! Не говори слово “каструля”! Він ще підслухає…

Вони замовкли, коли Северіс зробив один-єдиний крок униз із підвищення. Навіть канделябри здригнулися.

Він не мав дару — але мав ціль. І ціль потребувала жертви.

Чорні вікна замку плакали інеєм. Вогнище диміло, та не гріло — ні стіни, ні серце.

Северіс фон Ельдаріус стояв у залі командування, розвертаючи в долоні уламок розтрощеного амулета. Те, що лишилося після втечі Мори.

— Вона знову вислизнула… — прогарчав він крізь зуби. — І знову не без сторонньої допомоги.

У залі стояли мовчазні тіньові слуги. Один із них — молодий, блідий, тремтів так, що броня ледь не гриміла.

— Ви дозволили їй втекти. З підземель, охоронюваних найкращими з вас. Ви допустили втрату головного об'єкта операції.

Ніхто не наважився відповісти. Лорд Ельдаріус кинув уламок у вогонь — і полум’я спалахнуло синім.

— І це ще не все, — додав він тихо. — Вона забрала із собою не лише свою силу… Вона повертається.

Німа тиша.

— Вона більше не самотня. Вона знайшла союзників. Знайшла дівчину з даром — і… знову цей клятий кіт.

Северіс сів на холодний трон. Металевий, як його душа. Йому не потрібна м’якість — тільки результат.

Він узяв зі столу стару карту. На ній — Безмовний ліс, Долина, Лінія Манових Розломів.

— Ти знайшла Гінку… ще тоді, коли я був дурним юнаком і вірив, що наставники приходять до всіх однаково.

Його голос затремтів.

— Але вона обрала тебе.

🌒 Спогад

Колись він стояв на тій самій галереї, спостерігаючи, як Мора і стара відьма сміялись, роздивляючись якісь зілля. Він тоді запитав:

— А чому не я? — спитав молодий Севнріс.
— Бо в тебе надто багато бажань і замало стриманості, Северісе, — сказала Гінка, не глянувши на нього. — Магія не любить тих, хто хоче її зламати. — Вона — моя по крові. — Але не по духу.

Тоді він не зрозумів. А тепер… тепер не пробачив.

Северіс ударив по столу кулаком. Карта підстрибнула. Один з тіньових охоронців не витримав і опустився на коліна.

— Досить.

Він звівся, очі блищали темрявою.

— Готуйте Другу Хмару, я йду сам. Мені більше не потрібні ваші невдачі.

Тіньові воїни розступились.

— Мора Ельдаріус — моя сестра. І саме тому я знаю, як її зламати. Коли твоя кров — це твій ворог, зволікати не можна.

🩶 Шепіт зла

Він підійшов до чорного дзеркала на північній стіні. Дзеркало заворушилось, як вода.

— Пора… — прошепотів він. — Прокидайся! Ми укладаємо угоду.

І щось за поверхнею дзеркала відповіло.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше