Глава 4. Викриття

****

Маша швидше відчула аніж почула, як наближається її чоловік. Вона обернулася саме тоді, коли Дмитро заточив її у легкі обійми і торкнувся губами щоки. Жінка завжди ніяковіла від такого привселюдного прояву ніжності коханого, але той відказував, що не має наміру приховувати почуттів до дружини.

Вони стояли обійнявшись біля парапету на Флотському бульварі, мовчки милуючись тим, як сонце плутається в гущавині парку Перемоги на протилежному березі Інгулу.

– Ти мені щось обіцяла зранку… – прошепотів у вушко.

– Якщо потерпиш до вечора – дізнаєшся! – грайливо промовила, звільняючись з обіймів. – А зараз нас чекає іменинниця.

****

Коли перед подружжям Чубенків відчинив двері Борис, в хаті  панував передсвятковий хаос: Зоя зі свекрухою накривали на стіл, старші доньки про щось голосно сперечалися, Роман сидів на дивані, намагаючись дивитись телевізор, а Мар’янка підбігла показати новий планшет. Її маленькі пальчики швидко ковзали по екрану, безпомилково знаходячи сайт з улюбленими мультиками.

– Це їй татко подарував, – пояснив Боря.

Маша простягла племінниці яскравий пакунок з їхнім подарунком:

– З днем народження тебе, сонечко!

У малої очі засяяли. Вона відклала планшет убік і заходилася зривати папір з чергового подарунка. Коли під обгорткою опинилася велика книга, Мар’яна деякий час спантеличено дивилась на неї, потім відклала, повертаючи до рук планшет.

Коли уся родина опинилася за столом, жвавої бесіди не відбулося. Здавалося, що сімейне застілля зовсім не об’єднує їх, тому що кожен повсякчас відволікався на свої гаджети.

Першою увагу присутніх привернула Алевтина Василівна:

– Дорогі мої, я напевно скоро злізу з вашої шиї і буду жити у власне задоволення!

– Мамо, ти що, заміж виходиш? – спитав здивований Рома.

– Та ні, – розмсіялася жінка. – Краще! Я півмільйона виграла!

Загальне заціпеніння перервав Дмитро:

– Алевтино Василівно, а звідки ви про це дізналися? І що для цього треба зробити?

– Та мені лист на електронну пошту надійшов. З привітанням. На ім’я та по батькові звернулися. А там лише треба придбати їхній товар на п’ять тисяч. Та що ті п’ять тисяч, коли я півмільйона отримаю!

– Я сподіваюся, ви ще нічого не замовляли і не сплачували? – спитав Діма.

– Ні, – Романова матір виглядала стурбованою. – А що?

– А те, що вас трохи не розвели звичайні шахраї. – відповів. – Це класична схема, щоб обібрати довірливих пенсіонерів: витягти з них побільше грошей, обіцяючи натомість золоті гори.

Літня жінка так розхвилювалася, що пішла в іншу кімнату, прилягти й заспокоїтися. За нею побіг до своєї кімнати Боря. А Мар’янка вмостилася на дивані, не відриваючись від батькового дарунка.

– А взагалі це стосується кожного з вас. – продовжив Дмитро.

– Яким чином? – спитала Аміна. – Ми ж не ліземо в лапи до шахраїв.

– По-перше, спілкуванням. – підтримала чоловіка Маша. –  Точніше, його відсутністю. Ви ж самі підбурюєте один одного на необдумані вчинки. Ось ти, Зою, коли востаннє спілкувалася зі своїми дітьми?

– Як коли? Завжди! Вони весь час зі мною на зв’язку. – виправдовувалась сестра.

– Саме так. На зв’язку. Не в серці, не в душі, не в житті, а на зв’язку, в мережі, онлайн. А ти не думала, що твої діти прагнуть живого спілкування? А через те, що ти не цікавишся їхнім життям, взагалі нічого про них не знаєш. – Маша вже виплескувала все, що наболіло. – Ти не думала, що твоя молодша дитина ще й досі не розмовляє через нестачу уваги? Хто ж з нею спілкується? Сунули в руки смартфон – й усе виховання та розвиток. А їй вже, можливо, спеціаліст потрібен, психіатр.

– Мої діти не психи! – обурилася Зоя. – Ти от своїх понароджуй, а потім лікуй!

Сестра вдарила дуже сильно по найболючішому і найуразливішому  місцю – дітях. Маша витримала удар, стиснувши зуби. Дмитро заспокоююче поклав руку на плече дружині та далі продовжив сам, спокійно, упевнено, без надлишку емоцій:

– Поговоримо ще трохи про спілкування. Чим останнім часом ділився з вами син? – Зоя з Ромою лише перезирнулися. – Так, ні чим. Він замкнувся від вас, від усього світу у віртуальному просторі мережевої гри. Невже ви не помітили, що він не тягнеться до спілкування з однолітками? В школі, напевно він аутсайдер, а ось у грі він справжній герой. Я раджу звернути на це увагу, адже проблеми зі здоров’ям у нього вже наявні. В першу чергу ожиріння.

– Ти натякаєш, що я його загодовую? – спалахнула Зойка.

– Я стверджую прямо, що хлопцеві не вистачає руху, здорового харчування і стосунків з реальними людьми.

Батьки знов перезирнулися.

– Зефірко! – звернувся до племінниці. – Коли ви з мамою востаннє розмовляли по душах? Коли вона намагалася зрозуміти твої проблеми?

Дівчина знітилася, шукаючи підступу в запитанні, та все ж відповіла:

– Ніколи.

– І ви, навіть не уявляєте, у який жах перетворила життя вашої доньки старша сестра!

– А я тут при чому? – заперечила Аміна.

– А при тому, – знов втрутилася Маша. – Що через твої цькування, та небажання матері вислухати доньку, Зафіра шукала розуміння на сайтах знайомств.

– Завжди знала, що моя сестричка хвойда, – задоволено всміхнулася Мі-Мі.

Дівчинка ж вкрилася червоними плямами, втупилася поглядом в тарілку і ладна була крізь землю провалитися від сорому.

А шокована  Зоя очманілими очима дивилася на доньок.

Діма пропустив повз вуха зауваження Аміни і знов звернувся до молодшої сестри:

– Зефірка, ти багатьом відправляла свої відверті фото?

– Ні, – ледь чутно відповіла. – Лише одному.

– Єгору?

– А звдки ви…? – здивовано спитала. – Єгор?...

Ствердно кивнувши, Дмитро підсумував:

– Тепер ти розумієш, що на подібних сайтах привабливими зображеннями часто прикриваються зовсім інші люди: збоченці, сутенери, одружені, старі або потворні чоловіки.