ЕПІЛОГ. Тільки ти і я.

ПОЧАТОК супроводу пісні Glenn Miller - In The Mood

Весілля було саме таким, про яке вони мріяли — затишним, теплим і тільки для «своїх». Вони орендували невеликий старий млин на околиці Лондона, перетворений на світлу залу з відкритими дерев'яними балками, прикрашеними гірляндами з живих квітів та м’яким мерехтінням свічок. Повітря було сповнене аромату польових трав та свіжої випічки з крамниці Лілі.

Свято було сповнене сміху та щирості. Найбільшим сюрпризом для Томаса стало те, що Кевін, виявляється, не гаяв часу, поки друга не було в країні. Він прийшов під руку з чарівною дівчиною, яка виявилася... сестрою Томаса. Вони сяяли від щастя і виступили головними свідками на церемонії, обмінюючись такими поглядами, що стало зрозуміло — скоро на черзі ще одне весілля.

Бабця Джо, відкинувши свою тростину, хвацько підстрибувала в танку зі старим Джеком під звуки швидкого джазу. Барбара ж спокійно сиділа за столом, затишно розмовляючи з мамою Томаса; на їхніх обличчях вперше за довгі роки не було тривоги — лише спокійне умиротворення. Навіть кіт Василь став частиною свята: цей розбишака примудрився вкрасти зі столу чийсь келих і з поважним виглядом лакав вино, мружачись від задоволення.

Минуло кілька років. Життя увійшло в нове, мирне русло. Томас став успішним комісаром, якого поважали не за значок, а за чесність. Лілі ж перетворила свою крамницю на найпопулярніше місце в кварталі, де завжди пахло затишком.

Закінчення супроводу.

Одного ясного літнього дня, залишивши дітей під наглядом щасливої бабусі, Томас зайшов до Лілі з оберемком її улюблених квітів. Вони вирішили втекти від міської метушні до тихого озерця на околиці парку.

Початок супроводу: Passacaglia

Сонце лагідно лоскотало шкіру своїм промінням. Вони розстелили ковдру на зеленій траві й просто лягли поруч, тримаючись за руки. Томас ніжно гладив волосся Лілі, а вона дивилася на нього з такою любов'ю, ніби бачила вперше і водночас знала цілу вічність.

— Лілі, а заспівай ще раз ту пісню, — прошепотів Томас, заплющивши очі від задоволення.

Вона ніжно поцілувала його в кінчик носа, і усміхнулася — так, як усміхаються лише людині, що стала цілим всесвітом. Переплівши свої пальці, Лілі відчула ту саму впевненість і силу, яка колись врятувала їх обох. Вона почала співати тихо, майже пошепки, і цей голос плив над дзеркальною гладдю озера.

​У ці хвилини вони не просто відпочивали — вони проживали кожну спільну секунду заново. Вони знали: попереду на них чекає ще ціле життя, і воно буде наповнене таким самим тихим, незгасним світлом, яке вони зуміли зберегти в собі.

Не зважаючи на швидкоплинний час,

Цю мить розділимо на двоє

І полинем у місце, яке створене для нас,

Де існуєм тільки ти і я,

Там де ти і я, удвоє...

Кінець. The End :)

Закінчення супроводу.

Мрійте, живіть і без тями любіть,

Крізь перешкоди ідіть до мети.

Світ — це театр, де кожна мить

Має сценарій, що треба пройти.

​Ми всі актори: за роллю — роль,

В руках неминучих своєї снаги.

Та я романтик! Мій власний контроль —

Це щирість душі без краплин навкруги.

​Брехати не вмію — не мій це талан,

Не кожному дано лукавства течіння.

Хай доля малює свій власний план,

Та знайте: любов — то святе благословіння.