Розділ 5 Зимова пробіжка

Олег почав займатися набагато серйозніше, ніж коли-небудь. Він готувався до різних чемпіонатів, віддаючи тренуванням увесь свій вільний час, залишаючись в залі і продовжуючи працювати над технікою навіть тоді, коли всі вже розходилися по домівках. Іноді йому складав компанію Гриша, який також хотів досягти чогось у цьому виді спорту.

Уже вдома, коли залишалися сили, стоячи посередині кімнати, Олег повільно відпрацьовував різні удари на правильність техніки, виконуючи витягування рук разом із тілом. А ввечері ще виходив на шкільний стадіон і також займався, роблячи різні фізичні навантаження та бій з тінню. Після чемпіонатів брав трохи відпочинку на кілька днів і знову повертався до боксерської зали, продовжуючи тренуватися як раніше.

Після програшу у фіналі чемпіонату міста став ще більше тренуватися, адже програш став найкращою мотивацією. Почав ще краще відчувати дистанцію своїх партнерів і суперників, стаючи ще більш рухливим на рингу. Краще аналізував і планував свою тактику бою. Були такі поєдинки, де він кілька разів зумів відправити свого суперника в нокдаун, закінчуючи на цьому бій. Навчився самостійно виправляти помилки без допомоги тренера. У свій вільний час робив різні вправи, які сам вигадав, і вони сприяли поліпшенню і легкості пересування на рингу. Він робив різні вправи, деякі вправи поєднував, і вони давали свої результати, покращуючи координацію рухів. Годинами працював над собою стоячи біля дзеркала і переглядаючи кожен свій рух і правильність його виконання, виправляючи недоліки під час удару чи ухилу. Найбільше працював над лівою рукою і боковим ударом – він йому дуже подобався. Робив із нього свій найкращий удар. Вчився швидко переходити з дальньої дистанції на ближню, а після серії ударів швидко повертався назад на те саме місце. Усе це, всі вправи він робив у боксерському залі, стоячи біля дзеркала, після тренування. На рингу рухи стають зовсім іншими, сила удару стає іншою – не такою потужною, як під час тренування в повному спокої і концентрації сил. Різні відчуття іноді заважають раціонально думати й аналізувати суперника, правильно вести бій. Тоді хтось із боксерів стає другим номером. Мають велике значення внутрішні відчуття втоми, відчуття впевненості та відсутність страху, який іноді не дає спокійно зосередити увагу на супернику. Сильний боксер завжди впевнений у собі й у кожному своєму русі, а слабкий незграбно боксує і не може дійти до мети, оскільки остерігається ударів. Тож різні суперники вимагають до себе різних підходів.

Настала зима. Раніше темніло, сонце пізніше вставало. Олегу подобалася темрява. Він відчував спокій у таку пору року, коли найменше світла й більше сутінок. Олег прокидався якомога раніше, тепло одягався і виходив на зимову пробіжку. Від цього він отримував неабияке задоволення.

Сьогодні він також прокинувся о п'ятій годині ранку. Батьки ще спали. На вулиці було холодно, до двадцяти градусів морозу, а попереду була нелегка пробіжка. Та в такий спосіб він ставав набагато сильнішим. У зимових умовах він у собі виховував характер і силу волі, що давало ще більше стійкості і витривалості. Хлопець хотів ще більше пізнати себе у важких умовах, тренуючись на холоді, у той час, коли всі спали і ще бачили свої сни.

На ранковій пробіжці, коли хотілося спати і не було сил тримати відкритими очі, зазвичай він боксував з тінню із заплющеними очима, нічого не бачачи перед собою, окрім солодкої темряви. А коли розплющував очі, то все навкруги було розмитим. Тоді він лівою рукою протирав обличчя, намагаючись привести себе до тями й розмити сонний стан, побачити світ у повній різкості, без сонних окулярів. А на вулиці було холодно і ще більше хотілося спати.

Підійшовши до кутка кімнати, подивившись на свій спортивний одяг, Олег повільно вдягнувся, не бажаючи виходити з квартири. Та все ж стиснув зуби й повільними кроками вийшов з помешкання. Йому нічого не хотілося, окрім як повернутися назад у ліжко і знову лягти спати, так провівши цілий день. Надворі було дуже холодно. Всі люди спали, відпочивали, тільки ті, хто хотів досягти у своєму житті поставленої мети, певного результату, стати чемпіоном у спорті, ставали раніше за всіх і розпочинали свій день із тренування. Олег був одним із таких, хто хотів досягти успіху, він хотів стати чемпіоном у боксі, тому жив зовсім іншим життям. Він постійно фізично працював, робив важкі навантаження на всі групи м'язів. Лише одиниці обирають такий шлях. Найчастіше вони живуть самі, не втрачаючи моменту стати ближче до своєї мети. Так починають вони бачити світ зовсім з іншого боку, і світ навколо них також змінюється. Прокидаючись щоранку й починаючи самостійне тренування в час, коли ще всі люди сплять, він уже ніби відокремився від усіх, став іншою людиною, зі своїм мисленням і розумінням світу. Олег знав, що кожне змагання відкриває двері в інші змагання, де вже суперник набагато сильніший. Він розуміє, що потрібно ще більше займатися, щоб пройти свій путь і дійти до кінця. Шляхом важких тренувань він відчиняв двері до інших змагань, показуючи себе найкращим боксером серед решти претендентів, які також прагнуть перемоги у чемпіонаті, тим самим ще більше звертаючи на себе увагу інших тренерів і глядачів, які отримують задоволення від проведеного бою.

А на вулиці йшов сніг. Навкруги була байдужа холоднеча.

Олег продовжував займатися у вихідні дні, але менше, ніж у будні. Він був на усіх спарингах, які відбувалися в боксерському залі, не пропустив жодного, їздив на всі можливі змагання, зустрівшись на рингу з великою кількістю суперників свого віку та старших.

Кращим другом для Олега став Гриша. Вони увесь свій вільний час тренувалися разом. У скрутні хвилини Гриша почав давати Олегу поради, що приносило бажаний результат. Завдяки дружбі з ним, Олег почував себе не таким самотнім. Гриша розповідав про всі свої секрети, ділився своєю душею і спокоєм. Олег почав цінувати кожне слово нового друга.