Епілог

Залишок літа пройшов для них на романтичній ноті. Вечорами вони гуляли в різних куточках міста, ніби заново вивчаючи столицю, а потім їхали чи до Даші, чи до Кирила і залишалися разом до ранку. Поцілунки, обійми, ласки… Їхні ночі були сповнені любові та солодких зітхань. Вони дізнавалися одне про одного те, чого не знали раніше.

Останній тиждень серпня вирішили провести за містом, заздалегідь домовившись про спільну відпустку. Дерев'яний будиночок на березі озера, сонце, ліс, тиша… і теплі обійми коханого, ось чим запам'ятався цей час Дарині. А ще тим, що Кирило в останній їхній вечір зробив їй пропозицію. Спочатку увійшов у будиночок із загадковим виглядом, тримаючи руки за спиною. А потім подарував букет ехінацей, який, вочевидь, нарвав на одній із місцевих клумб, і сплетене зі стеблинки колечко.

– Коли повернемося до міста, подарую тобі справжнє, – пообіцяв він, уклавши дівчину в обійми. – Просто я відчув, що маю зробити тобі пропозицію саме зараз, поки ми тут. Ти проти?

– Звичайно ж я «за»! – вона обійняла його так міцно, як, мабуть, ніколи не обіймала Сергія.

– Невже зрештою скажеш те, що я так хочу від тебе почути? – шепіт у саме вухо.

– Ти про що? – піддражнила Дашка, злегка відсторонившись. – Як я люблю твої млинці вранці?

– Не тільки… – хитнув головою хлопець.

– А, напевно, як я люблю твій розслабляючий масаж вечорами? – продовжувала Дарина.

– І це теж, – Кирило тримав, не випускав з обіймів.

І дівчина здалася.

– Чи як я кохаю тебе самого просто за те, що ти є? – її руки обвили його шию.

– Ну нарешті! – він вдоволено всміхнувся і поцілував її так міцно, ніби вони не цілувалися років сто.

– У мене відчуття, що ти готовий з'їсти мене живцем, – сказала вона, коли змогла віддихатися.

– Так і є, – підморгнув він і з небажанням випустив її з обіймів. – Я швидко в душ – і на всю ніч буду твоїм, просто чекай…

І Дашка чекала, паралельно одягаючи мереживну нічну сорочку і наносячи на шию духи, які подарував їй коханий. І її очікування не було марним. Він вийшов з ванної в розкритому на грудях халаті, а вона, задивившись на цівки води, що стікали по його литих м'язах, відразу згадала день їхнього знайомства.

– Знаєш, я тоді пошкодувала, що не встигла роздивитися тебе уважніше, – зізналася йому вперше.

– А я пошкодував, що ти зайнята, до того ж таким козлом, – відповів він. – Спочатку, якщо чесно, позаздрив, коли побачив мітки на його тілі, подумав, наскільки ж пристрасна в нього, мабуть, дівчина. Але коли прийшла ти і я зрозумів що до чого… Ледве стримався, щоб йому не врізати, насилу змусив себе піти.

– Правда? – вона зробила крок до нього, провела пальчиками по оголених грудях.

– Угу, – він перехопив її руку, поцілував у долоню.

– Як добре, що зараз тобі не треба нікуди йти… – і Дарина поцілувала його з усією пристрастю, точно знаючи, що цього разу доля їй усміхнулася і послала того, хто зуміє вберегти її серце від страждань та болю.

Цієї ночі вони любили одне одного з особливою пристрастю, немов знаючи, що саме вона принесе їм первістка, який остаточно з'єднає їхнє життя в одне і подарує довгоочікуване щастя.

КІНЕЦЬ

—

Дякую, мої любі, що читали, ставили вподобайки та підтримували автора!) Буду дуже рада, якщо поділитеся враженнями від цієї невеличкої романтичної історії!))