Гільдія
Гільдія Сміливих Договорів займала триповерхову будівлю з кам'яним ґанком, на якому красувалася позолочена вивіска й ще одна, менша: «ВХІД ЛИШЕ ЗА ДОВІДКОЮ З ДОВІДКИ». Гнилозуб довго дивився на неї й нарешті вирішив, що цей світ його ненавидить особисто.
Перший, хто відчув у цьому місці щось рідне, був гоблін. Золото вже за хвилину тицявся носом у кожен ґудзик, дзвіночок і дверну ручку.
— Золоте, — констатував він, торкнувшись вивіски. — Тонкий шар, але золоте.
— Не жуй, — тихо наказав Гнилозуб.
— Я не жую. Я пробую. Це різні речі.
— Він завжди так каже, — втрутився Протокол з плеча, — перед тим як відкусити.
— Ти його сьогодні вперше бачиш!
— Але вже знаю, що це правда.
Гнилозуб заплющив очі, порахував до трьох, як радив один дуже давній лікар, і відчинив двері.
Реєстрація
Усередині пахло пергаментом, печаткою й чимось, що колись було кавою. Вздовж стін стояли авантюристи: хтось сперечався про нагороду за вовка, хтось поправляв броню, а в кутку зарозумілий бард розповідав, як переміг дракона, якого нікому так і не показав. Над усім цим на дошці висіло оголошення: «ШАНОВНІ ГЕРОЇ! ПРОСИМО НЕ БУДИТИ СТАРШИХ ДРАКОНІВ».
За стійкою сиділа жінка середніх років із зачіскою, що тримала форму лише завдяки впертості. На табличці вона мала ім'я: «ПАНІ ҐЕРТРУДА РЕЄСТР. ЕКЗАМЕНАТОРКА. НЕ ПИТАТИ, ЧОМУ».
— Слухаю вас, — не підводячи очей, мовила вона. — Прізвище, ім'я, раса, клас, мета візиту.
— Омелян Ворон, людина, пірат, і мені потрібна довідка, — відчеканив Гнилозуб.
Пані Ґертруда повільно підняла голову. Її погляд зупинився на папузі, потім на гобліні, який уже наполовину виліз на стійку, і, нарешті, на самому Гнилозубові.
— «Пірат» не є класом, — сухо повідомила вона.
— Тепер є, — відповів він.
[Система: пірат визнано неофіційним класом.] [Система: екзаменаторка помітно страждає.]
Іспит
Процедура була простою. Усе, що від нього вимагалося, це відповісти на сім запитань і не злякати комісію. Перше з'ясувалося одразу.
— Яке завдання ви вважаєте головним для авантюриста? — прочитала пані Ґертруда з аркуша.
— Грабувати, — сказав Гнилозуб, і зрозумівши, що перегнув, тут же виправився: — Тобто… брати те, що погано лежить.
— Вилучати, — педантично вписала вона. — Далі. Що таке «квест»?
— Рейс.
— Це не те саме.
— Це те саме, тільки з кращою лексикою.
Вона зітхнула. Ручка в її руці занотувала «рейс».
— Як ви називаєте групу, з якою виконуєте завдання?
— Екіпаж.
— Це партія.
— Це екіпаж.
— Партія!
— Екіпаж, мадам, і той, хто скаже інакше, піде гуляти по дошці.
— Яка ще дошка? У нас тут нема дошки.
Гнилозуб розвів руками, наче показуючи, що навіть дошки в них нема. Золото, що вже вмостився на стільці поруч, обережно додав:
— Вона є, але в нього в голові.
Протокол виправив:
— Вона є, але в уяві, і на ній гуляло сорок три людини.
— Сорок чотири, — буркнув Гнилозуб. — Один виплив.
Пані Ґертруда не відповіла. Вона мовчки поклала ручку, склала долоні й подивилася на стелю, шукаючи там втіху, якої, вочевидь, там не було.
Лексика
Страшне сталося на п'ятому запитанні.
— Як би ви діяли, якби вашу групу атакував ворожий загін? — запитала вона вже майже обережно.
Гнилозуб подумав, відкашлявся, набрав повні груди повітря й виклав усе, що знав про ворогів, їхні родини, їхніх домашніх тварин, прадідів, походження, амбіції й ту частину анатомії, у яку він із радістю наказав би все це вмістити. Це було мистецтво. Це було майже симфонічно. Це тривало приблизно п'ятнадцять секунд і мало кілька переходів, один із яких вражав навіть його самого.
[Навичка «Лексика» (ур. 99): активовано.] [Ефект: «Вражаюча тирада».] [Цілі в радіусі десяти метрів: пані Ґертруда Реєстр (шокована), бард (зблід), два лицарі (нотують), гоблін (гордий).]
Пані Ґертруда була першою, хто упав. Вона не втратила свідомість, ні, вона просто спокійно, з гідністю, сповзла зі стільця й лягла на підлогу, склавши руки на животі, як людина, що вирішила відпочити. Бард заплакав.
— Це, — хрипко прошепотіла екзаменаторка, дивлячись у стелю, — найбільша лексична сила, яку я бачила за двадцять три роки. Навіть той гном, що вимовляв заборонені слова… був акуратнішим.
— Це комплімент? — перепитав Гнилозуб.
— Це діагноз.
Ранг
Коли пані Ґертруда нарешті підвелася, поправила зачіску й віддихалася, вона мовчки вибрала з-під стійки бланк, найбільший і найстрашніший із усіх, що він бачив, і почала заповнювати.